Про знаменитості
Геннадій Миколайович Рождественський: біографія

-
російський диригент і музично-громадський діяч, професор Московської консерваторії, народний артист СРСР
Біографія
Різдвяний народився в сім'ї диригента Миколи Аносова і співачки Наталії Петрівни Різдвяної. Музичну освіту здобув в Музичній школі ім. Гнесіних у Є. Ф. Гнесіної і в Центральній музичній школі по класу фортепіано. У 1949 році вступив до Московської консерваторії у клас фортепіано Лева Оборіна і оперно-симфонічного диригування, де професором був його батько Микола Аносов. У 1954 році Різдвяний закінчив Консерваторію, в 1957 - аспірантуру.
Дебют Різдвяного в якості диригента відбувся вже в 1951 році: у Великому театрі під його керуванням було виконано балет Чайковського «Спляча красуня».
Більше 50 років Різдвяний керує різними вітчизняними та зарубіжними музичними колективами, веде активну педагогічну та музично-просвітницьку діяльність. З 1974 року він викладає на кафедрі оперно-симфонічного диригування Московської консерваторії, з 1976 - професор, з 2001 - завідувач кафедри.
Дружина - Постнікова, Вікторія Валентинівна (р.1944) - піаністка.
Творчість
Вже за радянських часів Різдвяний активно просував твори сучасних авторів, музика яких в той час в СРСР практично не виконувалася - Пуленка, Хіндеміта, Орфа. Під управлінням Різдвяного відбулися прем'єри в СРСР балету Стравінського «Весна священна» та опери Бріттена «Сон в літню ніч». Також диригент виконував твори Прокоф'єва і Шостаковича - композиторів практично «опальних», чию музику виконувати в той час було не прийнято (хоча суворої заборони на виконання і не існувало).
Довгий час Різдвяний був єдиним виконавцем оркестрової музики Альфреда Шнітке, зокрема, в 1974 роцi в Горькому саме під його управлінням відбулася прем'єра Першої симфонії композитора.
Незважаючи на це, Різдвяний користувався довірою керівних органів і був одним з небагатьох радянських музикантів, кому дозволялося виїжджати з гастролями за кордон. Ще в 1956 році Різдвяний керував оркестром Великого театру на гастролях у Лондоні, а в 1971 йому було довірено диригувати оркестром Ленінградської філармонії у трьох «Променад-концертах» в Королівському Альберт-холі.
Крім творів сучасних авторів, Різдвяний виконував і класичний оркестровий репертуар, а також відроджував забуті твори композиторів минулого, не виконувалися до того протягом багатьох років.
Дискографія Різдвяного включає понад 700 дисків та платівок, записаних з різними оркестрами. Диригент виконав і записав всі симфонії Гайдна, Бетховена, Брамса, Брукнера, Чайковського, Сібеліуса та багатьох інших композиторів.
Різдвяний - автор кількох творів, серед яких найбільш відома ораторія «Заповідна слово російського народу» на слова Олексія Ремізова . Його перу також належать кілька книг.
Оркестри, якими керував Різдвяний
- 1951-1961 Оркестр Великого театру (з 1954 - асистент головного диригента)
- 1983-1991 Симфонічний оркестр Міністерства Культури СРСР
- 1978-1981 Симфонічний оркестр BBC (головний диригент)
- 1974-1985 Оркестр Камерного театру
- 1974-1977 Стокгольмський філармонічний оркестр (художній керівник)
- 1980-1982 Віденський симфонічний оркестр
- 1964-1970 Оркестр Великого театру (головний диригент)
- 1992-1995 Королівський філармонічний оркестр Стокгольма
- 1961-1974 Симфонічний оркестр Центрального телебачення та всесоюзного радіо
Крім того, Різдвяний в різні роки працював з Берлінським філармонічним оркестром, Королівським оркестром Концертгебау (Амстердам), симфонічними оркестрами Лондона , Чикаго, Клівленда і іншими колективами.
Нагороди та звання
- Орден «За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (26 квітня 2001) -за великі заслуги в розвитку вітчизняного музичного мистецтва
- Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 1995 (27 травня 1996)
- Герой Соціалістичної Праці (18 жовтня 1990) -за видатний внесок у розвиток радянського музичного мистецтва та плідну педагогічну діяльність
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Ленінська премія (1970)
- Почесний академік Англійської Королівської академії музики (1984)
- Диплом Академії Шарля Кро в Парижі (1969) -за виконання всіх симфоній Прокоф'єва
- Орден «Кирило і Мефодій» (НРБ, 1972)
- Народний артист СРСР (1976)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (31 січня 2007) -за великий внесок у розвиток вітчизняної музичної культури, багаторічну творчу і педагогічну діяльність
- Гран-прі фірми «Chant du Mond»
- Офіцер Ордена Почесного легіону (Франція, 2003)
- Орден Висхідного сонця 3 класу (Японія, 2002)
- Почесний член Шведської королівської академії (1975)
Книги Різдвяного
- «Преамбули» (1989)
- «диригентська апплікатура» (1974)
- «Трикутники» (2001)
- «Думки про музику» (1975)