Святослав Теофілович Ріхтер: биография

Справжньою сенсацією стали концерти Ріхтера в Нью-Йорку та інших містах Америки в 1960 році, за якими прийшли численні записи, багато з яких до цих пір вважаються еталонними. У тому ж році музиканту присуджується премія «Греммі» (він став першим радянським виконавцем, удостоєним цієї нагороди) за виконання Другого фортепіанного концерту Й. Брамса.

У 1960-1980 роках Ріхтер продовжив активну концертну діяльність, даючи більше 70 концертів на рік. Він багато гастролював по різних країнах, воліючи грати в камерних приміщеннях, а не у великих концертних залах. У студії піаніст записувався мало, проте збереглася велика кількість «живих» записів з концертів.

Ріхтер - основоположник ряду музичних фестивалів, в тому числі знаменитих «Грудневих вечорів» у Музеї імені Пушкіна (з 1981 року), в рамках яких виступав з провідними музикантами сучасності, в числі яких - скрипаль Олег Каган, альтист Юрій Башмет, віолончелісти Мстислав Ростропович і Наталія Гутман. На відміну від багатьох своїх сучасників, Ріхтер ніколи не займався викладанням.

В останні роки життя Ріхтер з-за хвороб часто скасовував концерти, але продовжував виступати. Під час виконання на його вимогу на сцені була повна темрява, і лише ноти, які стоять на пюпітрі фортепіано, висвітлювалися лампою. На думку піаніста, це давало публіці можливість сконцентруватися на музиці, не відволікаючись на другорядні моменти.

Останній концерт піаніста відбувся в 1995 році в Любеку. Ріхтер помер в 1997 році, похований на Новодівичому кладовищі, в Москві.

Нагороди

За видатну майстерність і заслуги в області Ріхтер неодноразово удостоювався різних вітчизняних і зарубіжних премій і нагород, серед яких:

• Премія «Греммі» (1960);
• Почесний доктор Страсбурзького університету (1977);
• Звання Народного артиста СРСР (1961);
• Ленінська премія (1961);
• Премія Леоні Соннінг (1986).
• Премія Роберта Шумана (1968);
• Герой Соціалістичної Праці;
• Сталінська премія (1950);

Пам'ять

• «Приношення Святославу Ріхтером» - щорічний проект, який традиційно проходить у Великому залі Консерваторії. Так «Фонд Ріхтера» шанує пам'ять великого піаніста і виконує його заповіт привертати увагу до найцікавіших виконавцям.
• Міжнародний конкурс піаністів імені Святослава Ріхтера
• У січні 1999 року в Москві на Великій Бронній вулиці в будинку 2 / 6 відбулося відкриття Меморіальної квартири Святослава Ріхтера - відділу Державного музею образотворчих мистецтв імені Пушкіна, музею, з яким Святослава Теофілович пов'язувала довга дружба.

Бібліографія

• Ципін Г. М.С. Ріхтер. Творчий портрет, М., 1987;
• Башкіров Д.Безмежність відчуття музики, «СМ», 1985, № 6;
• Karl Aage RasmussenSvjatoslav Richter - Pianist. - Gyldendal, Copenhagen, 2007. - ISBN 9788702034301
• Bruno Monsaingeon, Sviatoslav Richter: Notebooks and Conversations. Princeton University Press, 2001;
• Нейгауз Г.Про мистецтво фортепіанної гри, 3 вид., М., 1967;
• Karl Aage RasmussenSzvjatoszlav Richter - A zongorista. - Rozsavolgyi es Tarsa, Budapest, 2010. - ISBN 9789638776488
• Нейгауз С.Моральна висота, велич духу, «СМ», 1985, № 6;
• Дельсон В.Святослав Ріхтер, М., 1961;
• Коган Г.Гордість радянського мистецтва. У кн.: Вибрані статті, в 3, М., 1985;
• Рабинович Д.Портрети піаністів, 2 изд., М., 1970;
• Karl Aage RasmussenSviatoslav Richter - Pianist. - Northeastern University Press, Boston, 2010. - ISBN 978-1-55553-710-4
• Нейгауз Г.Роздуми, спогади, щоденники. Вибрані статті. Листи до батьків, М., 1983;
• Мільштейн Я.Святослав Ріхтер, «Радянська музика», 1948, No 10;
• Бруно Монсенжона, Ріхтер. Діалоги. ЩоденникиВидавництво: Класика XXI, 2007.
• Гаккель Л.Для музики і для людей, в сб.: Розповіді про музику і музикантів, Л.-М. , 1973;

Сайт: Википедия