Олександр Михайлович Раскатов: біографія

Біографія

Син журналіста «Крокодила». У 1978 закінчив Московську консерваторію (клас А. Лемана), в 1980 - асистентуру-стажування під керівництвом Т. Хреннікова, працював в ігровому та анімаційному кіно. Член Спілки композиторів СРСР, після розпаду СРСР - Союзу композиторів Росії, нової Асоціації сучасної музики (1998), лауреат премії Пасхального Зальцбурзького фестивалю (1998). З середини 1990-х живе за кордоном, в основному - у Франції та Німеччині. Член Російського Авторського Товариства.

Творчість

Глибоко пов'язану з російським фольклором і церковним співом музику Раскатова, якого Альфред Шнітке вважав одним з найбільш цікавих музикантів його покоління, виконують Олександр Івашкін, Гідон Кремер, Юрій Башмет, Марк Пекарський, Олена Васильєва, Клод Делангль, Ансамбль Дмитра Покровського, Netherlands Blazers Ensemble, Hilliard Ensemble, Sch?nberg Ensemble, Sabine Meyer Wind Ensemble, Beautiful Mountain Ensemble і ін

Вибрані твори

• «Kyrie eleison» для віолончелі соло (1992)
• Credo in Byzantium для клавесина або органу (1995)
• Соната для альта і фортепіано (1988)
• «Голосу замерзлої землі» для семи голосів, духових та ударних на тексти російських народних пісень (2002)
• «In nomine» для сопрано і ансамблю (2001).
• Концерт для гобоя і 15 струнних (1993)
• Ритуал для сопрано та ударних (1997, на вірш В. Хлєбнікова)
• «Resurrexit» для сопрано, мецо-сопрано та камерного оркестру (1996-1997).
• «Мадригал в металі» для 5 перкусіоністів (1993)
• «Каддіш» (2001)
• «Гриль-музика» для ударних (2002)
• «Pas de Deux» для сопрано та двох саксофонів (1994, текст А. Арто).
• Urlied для альта і струнних (1995)
• «Misteria brevis» для фортепіано та ударних (1992, 2-я ред. 1995).
• «Dolce far niente» для віолончелі та фортепіано (1991)
• «Xenia» для камерного оркестру (1991)
• Концерт для гобоя і 15 струнних (1987)
• «66 сонет» для сопрано і 12 інструментів (1990)
• Stabat Mater для високого голосу та органу (1988)
• Концерт для альта (2003)
• «F?nf Minuten aus dem Leben von WAM» для скрипки та камерного оркестру (2001 ).
• «Miserere» для альта, віолончелі та оркестру (1992, пам'яті О. Кагана)
• «... і йдуть поля в небо ...», міні-кантата на слова В. Жуковського, Є. Баратинського і Г. Айгі для квартету і сопрано (2001)
• «The Last Freedom» для хору і оркестру (2001)
• Молитва для сопрано і струнного квартеті (1996 )
• Sonnenuntergangslieder (1995, на слова Гельдерліна)
• «Молитва» (2002)
• «Gens Extoris», концерт для фортепіано і струнних (2005)
• Струнний квартет «I will see a rose at the end of the path» (1994, посв. С. Губайдуліної)
• «Слава» для чотирьох чоловічих голосів і церковних дзвонів (2000) .
• Ритуал II для чотирьох саксофонів, ударних, фортепіано і струнних (1998-1999).
• Стихира для двох гітар (2002)
• Про-кофьев і Контра-кофьев для духових та ударних (1999)
• Літанія для 15 музикантів (1994)

Визнання

Премія Пасхального фестивалю в Зальцбурзі за кращу композицію (1998).

Література про композитора

• Barsky V. Alexander Raskatov's apologia / / Underground music from the former USSR / Ed. by V. Tsenova. London: Routledge, 1998, p.231-243.

Комментарии

Сайт: Википедия