Наши проекты:

Про знаменитості

Болеслав Прус: біографія


Болеслав Прус біографія, фото, розповіді - польський письменник
-

польський письменник

Біографія

Народився в сім'ї збіднілого шляхтича. Рано осиротів. Брав участь у Польському повстанні 1863 року. Був поранений, узятий в полон російськими військами і після лікування в госпіталі відпущений. У 1864 заарештований і ув'язнений на три місяці у в'язницю.

Після закінчення ліцею в Любліні вступив на фізико-математичний факультет Головної школи у Варшаві (1866-1868). Залишивши навчання через матеріальні труднощі, пробував вчитися в Училище сільського і лісового господарства в Пулавах, але незабаром повернувся до Варшави.

У пресі дебютував в 1872. Співпрацював у варшавських газетах (1874-1903). Був редактором журналу «новіни» («Nowiny»; 1882-1883), де публікував власні публіцистичні статті. Літературно-критичні статті Болеслава Пруса сприяли становленню в польській критиці реалістичної концепції мистецтва.

Високо цінував творчість російських письменників, особливо Л. М. Толстого.

Творчість

Для газет написав велику кількість фейлетонів і хронік (понад тисячу). Автор близько сотні гумористичних сценок і оповідань, написаних головним чином в молодості, оповідань із соціальною проблематикою («Палац і халупа", "Михалко», «Анелька», обидва - 1880; «Антек», 1881).

Широку популярність здобули розповіді про дітей («Сирітська частка», 1876). Автор повістей «Поворотна хвиля» (1880), «Форпост» (1885, російський переклад 1887). Болеслав Прус створив новий тип соціально-психологічного роману («Лялька», 1887-1889) - панорама життя Варшави в 1878-1879 і разом з тим історія трьох поколінь польських ідеалістів. За романом поставлений однойменний фільм «Лялька» Войцеха Єжи Хаса (1968) і телевізійний серіал (Польща, 1977).

Широка картина життя Варшави і провінції дана в романі «Емансипаційні жінки» (1891-1893, російський переклад 1900).

Прус декларував прихильність сучасної, злободенної тематики, проте написав історичний роман «Фараон» (1895-1896, російський переклад 1897). За романом поставлений однойменний фільм Єжи Кавалеровича («Фараон», 1966).

У романі «Діти» (1908, російський переклад 1909) відбив Революцію 1905-1907 років. У незакінченому романі «Зміни» (1911) створив образ російського студента-соціаліста.

Твори Пруса переведені на багато мов.

Бібліографія

Новели й оповідання

  • «Живий телеграф» (?ywy telegraf) (1884)
  • «Антек» (Antek) (1880)
  • «З переказів старого Єгипту» (Z legend dawnego Egiptu) (1888)
  • «Поворотна хвиля» (Powracaj?ca fala) (1880; розповідь)
  • «Він» (On) (1882)
  • «Палац і халупа» (Pa?ac i rudera) (1875; розповідь)
  • «Сон» (Sen) (1890)
  • «На канікулах» (Na wakacjach) (1884)
  • «Помилка» (Omy?ka) (1884)
  • «Цвіль світу» (Ple?? ?wiata) (1884)
  • «Пригода Стася» (Przygoda Stasia) (1879)
  • «Голосу минулого» (Milkn?ce g?osy) (1883)
  • «Михалко» (Micha?ko) (1880)
  • «Жилет» (Kamizelka) (1882)
  • «Звернений» (Nawr?cony) (1880)
  • «Тіні» (Cienie) (1885)
  • «Катюша» (Katarynka) (1880)
  • «Гріхи дитинства» (Grzechy dzieci?stwa) (1883)

Романи

  • «Форпост» (Plac?wka) (окреме видання 1886)
  • «Діти» (Dzieci) (окреме видання 1909)
  • «Анелька» (Anielka) (jakoChybiona powie??w 1880; ostateczna wersja w 1885; zaliczana cz?sto do opowiada?)
  • «Фараон» (Faraon) (окреме видання в 1897)
  • «Поневолені душі» (Dusze w niewoli) (1877)
  • «Лялька» (Lalka) (окреме видання 1890)
  • «Емансипаційні жінки» (Emancypantki) (окреме видання 1894)

Комментарии

Сайт: Википедия