Марко Поло: биография

Попередні контакти з Китаєм

Одним із міфів, що склалися навколо цієї книги, є уявлення про Поло як першому контакті між Європою та Китаєм. Навіть не враховуючи припущення про контакти між Римською імперією і династією Хань, монгольські завоювання XIII століття полегшили маршрут між Європою і Азією (оскільки він тепер проходив по території практично однієї держави).

В архівах Хубілая від 1261 є посилання на європейських купців зКраїни опівнічний сонця, ймовірно, скандинавських або новгородських. У свою першу подорож Ніколо і Маффео Поло йшли за тим же маршрутом, що і Гійом де Рубрук, дійсно посланий папою Інокентієм IV, що дійшов до тодішньої монгольської столиці Каракоруму і повернувся у 1255 році. Опис його маршруту було відомо в середньовічній Європі і могло бути відомо братам Поло ще в їх першу подорож.

Під час перебування Поло в Китаї в Європу приїхав уродженець Пекіна Раббана саум, а місіонер Джованні Монтекорвіно, навпаки, пішов у Китай. Опублікований в 1997 році Девідом Селбурном текст італійського єврея Якова з Анкони, нібито побував у Китаї в 1270-1271 р., незадовго до Поло, за оцінкою більшості гебраїсту і китаїстів, являє собою містифікацію.

На відміну від попередніх мандрівників, Марко Поло створив книгу, яка набула великої популярності і протягом всього Середньовіччя суперничала з успіху у публіки з фантастичним подорожжю Джона Мандевіля (прообразом якого став Одоріко Порденоне).

Версії книги

Мало відомо про ступінь грамотності Марко Поло. Найімовірніше, він міг вести комерційні записи, але невідомо чи міг він писати текст. Текст книги був продиктований їм Рустічеллі ймовірно на його рідній мові, венетском, або на латині, але записувати Рустічеллі міг і французькою, на якому він писав романи. Процес написання книги міг істотно позначитися на достовірності та повноти її змісту: Марко виключав зі свого опису ті спогади, які не становили інтересу для нього самого як купця (або були йому очевидні), а Рустічеллі міг опускати або інтерпретувати на свій розсуд спогади, що не представляють інтересу або незрозумілі вже для нього. Можна також припускати, що Рустічеллі мав відношення тільки до деяких з чотирьох книг, а Поло міг мати й інших «співавторів».

Незабаром після своєї появи книга була перекладена на венетской, латинська (різні переклади з венетской і французької версій), назад на французький з латинської версії. У процесі перекладу і листування книги змінювалися, додавалися або знищувались фрагменти тексту. Найдавніший зі збережених манускриптів (Манускрипт F) істотно коротше інших, але текстологічні дані змушують припускати, що інші сохранівшіесяя манускрипти засновані на більш повних оригінальних текстах.

Фрагменти, що викликають сумніви

Франсіс Вуд відзначає, що ні ієрогліфи, ні книгодрукування, ні чаю, ні фарфор, ні практика бинтування ніг жінок, ні Велика китайська стіна в книзі Поло не згадані. Аргументи, висунуті прихильниками автентичності подорожі, грунтуються на особливостях процесу створення книги і цілі Поло у передачі своїх спогадів.

Поло знав перська (мова міжнародної комунікації того часу), живучи в Китаї, вивчив монгольська (мова адміністрації Китаю у цей період), але не мав необхідності вивчати китайську. Як член монгольської адміністрації, він жив на віддалі від китайського суспільства (яке за його свідченням негативно ставилося до європейських варварам), мало перетинався з його повсякденним життям, і не мав можливості спостерігати багато традицій, очевидні лише в домашньому господарстві.