Леонід Володимирович Позен: біографія

Біографія

Леонід народився в сім'ї відставного гвардії штабс-капітана, в селі Оболоні Хорольського повіту (нині Семенівський район Полтавської області), в родовому маєтку Позеном. Початкову освіту майбутній скульптор отримав вдома, потім, у п'ятнадцятирічному віці, вступив у п'ятий клас Полтавської губернської гімназії. У 1867 році Леонід Позен вступив до Харківського університету. Через рік він перевівся на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету.

Закінчивши університет в 1872 році зі ступенем кандидата юридичних наук, Л. Позен почав працювати помічником присяжного повіреного. У 1876 році, залишивши адвокатуру, Л. В. Позен перейшов на службу до Міністерства юстиції. Майже відразу ж його направили до Полтави кандидатом на посаду товариша прокурора в Полтавському окружному суді.

У 1891 році Л. В. Позен переїхав до Санкт-Петербурга, отримавши призначення по службі в прокуратуру Петербурзького окружного суду.

У загальній складності в судах Леонід Володимирович Позен пропрацював понад 40 років. Спочатку слідчим другої дільниці Полтавського повіту, потім статським, таємним радником і, нарешті, з 1912 року - сенатором кримінального касаційного департаменту.

Помер Леонід Володимирович Позен в Петрограді в 1921 році; похований на Смоленському православному цвинтарі.

Сім'я

Дружина Леоніда Володимировича - Марія Федорівна була художницею. Своїх дітей у них не було. Вони удочерили дочку померлих односельців на прізвище Больба. Проте, напередодні від'їзду з Позеном в Санкт-Петербург, вона потонула в місцевому озері.

Творча діяльність

Спеціальної художньої освіти Леонід Позен не мав. Його з дитинства залучали глиняні іграшки, виконані Опішнянською гончарями. Він намагався ліпити їх копії з житнього хліба. Захоплювався також малюванням. Батьки Леоніда бажали, щоб він, по закінченні гімназії, надходив в Санкт-Петербурзьку художню академію. Проте хлопець не ставився серйозно до своїх художніх задатків.

Свої художні заняття Л. В. Позен відновив після приїзду до Полтави у 1876 році. Спочатку він копіював гіпсові фігури різних діячів, використовуючи в якості зразків для копіювання твори сучасних йому скульпторів: М. І. Ліберіха, Є. А. Лансере, П.-Ж. Мена. Потім став ліпити з натури невеликі портрети друзів і близьких, пробував робити і складні композиції. Так, наприклад, в 1877 році він виліпив із воску скульптурну групу «Візник».

У 1882 році, за порадою Г. Г. Мясоєдова, Леонід Позен представив свою скульптурну групу «На волах» на 10-й виставці Товариства пересувних художніх виставок (ТПХВ). Робота початківця скульптора мала величезний успіх. Через кілька днів після закриття виставки власник фабрики художнього литва К. Ф. Верфель купив скульптурну групу «На волах» для відливу її у бронзі. Згодом він багато років систематично купував твори Л. В. Позена, відливав їх і влаштовував виставки не тільки в Росії, але і за кордоном: в Італії, Англії, Німеччини, Голландії, Америці. На черговій, 11-й, пересувній виставці успіх Позену принесли раніше виконані роботи «Шинкар», «Лірник», «Черкаський віл», «Лоша», «Кобчик».

Л. В. Позен був постійним учасником виставок Товариства аж до 1918 року, беручи участь майже в кожній виставці і продемонструвавши понад 50 робіт. У 1891 році Л. Позен став дійсним членом ТПХВ. Він був першим з скульпторів, що приєдналися до Товариства. Леонід Позен був у дружніх стосунках з художниками Василем Волковим, Іваном Зайцевим, Миколою Ярошенко.

Комментарии