Наши проекты:

Про знаменитості

Плутарх: биография


Все своє життя Плутарх присвятив громадській та політичній діяльності, а насамперед - педагогіці . З усіх сил він намагався показати культурну роль Греції. До кінця античності й у Візантії Плутарх користувався гучною славою видатного вихователя і філософа. В епоху Ренесансу (XV ст.) Знайдені твори Плутарха, перекладені на латинську мову, знову стали основою європейської педагогіки. Найчастіше читали трактат про виховання дітей, до початку XIX ст. вважався автентичним.

Твори

Велика частина його численних творів дійшла до нашого часу. Як видно з каталогу якогось Лампріі, передбачуваного учня Плутарха, їх було близько 210. Збережені твори Плутарха діляться на дві основні групи: біографії, або історичні праці, і філософсько-публіцистичні твори, відомі під загальною назвою «?????» або «Moralia». До нас дійшли 46 паралельних біографій, до яких примикають ще 4 окремих життєпису (Артаксеркса, Арата, Гальби і Отона). Кілька біографій втрачено.

Порівняльні життєписи

З'єднання двох паралельних життєписів - грека і римлянина - відповідало давнім звичаєм біографів, помітного ще у Корнелія Непоту, і то дуже відповідало поглядам Плутарха, який усією душею був відданий минулого свого народу, але охоче визнавав дивну силу римської державності і мав серед своїх найближчих друзів як греків, так і римлян.

У більшості пар причина сполук зрозуміла сама по собі (з'єднані, напр., найбільші оратори - Цицерон і Демосфен, найдавніші законодавці - Лікург і Нума, славнозвісні полководці - Олександр Македонський і Цезар). У 19 пар Плутарх дає на закінчення біографій короткий вказівку спільних рис і найголовніших відмінностей порівнюваних чоловіків. Автор ніде не є істориком, критично досліджує факти. Його мета - дати філософські характеристики, представити цю особистість можливо всебічно, щоб намалювати повчальну картину, спонукати читачів до чесноти і виховати їх до практичної діяльності.

Цією метою пояснюється велика кількість фактів з приватного життя зображуваних осіб, анекдоти та дотепні вислови, достаток моральних міркувань, різноманітні цитати поетів. Недолік історичної критики і глибини політичної думки не заважали, і до цих пір не заважають біографій Плутарха знаходити численних читачів, які цікавляться їх різноманітним і повчальним змістом і високо цінують тепле гуманне почуття автора. Як би доповненням до біографій є «афоризм царів і полководців», до яких в рукописах приєднується підроблене лист Плутарха до Траяна і настільки ж підроблені дрібні зборів різних інших «афоризм».

Інші твори

У стандартне видання входить 78 трактатів, з яких кілька вважаються не належать Плутарху.

Переклади Плутарха

З перекладачів Плутарха на нові європейські мови особливої ??славою користувався французький автор Аміо.

Російські переклади

На російську мову Плутарха стали перекладати ще з XVIII століття: Див переклади Степана Писарєва, «Повчання Плутарха про детоводстве» (СПб., 1771) і «Слово про непреступающем цікавість» (СПб ., 1786); Ів. Алексєєва, «Моральні і філософські твори Плутарха» (СПб., 1789); E. Сферіна, «Про марновірстві» (СПб., 1807); С. Дістуніса та ін «Плутархови порівняльні життєписи» (СПб., 1810, 1814-16, 1817-21); «Життєписи Плутарха» під ред. В. Герье (М., 1862); біографії Плутарха в дешевому виданні А. Суворіна (пер. В. Алексєєва, т. I-VII) і під заголовком «Життя і справи знаменитих людей давнини» (М., 1889, I- II); «Бесіда про особу, видимому на диску місяця» («Філол. огляд» т. VI, кн. 2).