Мішель Франсуа Платіні: біографія

Один з найвитонченіших півзахисників свого покоління, неперевершений майстер виконання штрафних ударів. Єдиний футболіст, яка отримувала «Золотий м'яч» три роки поспіль (1983, 1984 і 1985). За версією IFFHS входить до десятки кращих футболістів XX століття.

26 січня 2007 був обраний президентом УЄФА, випередивши чинного на той час президента Леннарта Юханссона.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Мішель Платіні народився в містечку Жеф на північному сході Франції. Його дід приїхав до Франції на початку XX сторіччя із сусідньої Італії. Його батько, Альдо Платіні грав у футбол на любительському рівні та всіляко допомагав синові у всіх його футбольних починаннях. У дитинстві отримав прізвиська «Маленький принц футбольного м'яча» (бо виріс на вулиці Сент-Екзюпері) і Пелеатіні (з'ясовне його любов'ю до Пеле).

Першою командою Мішеля Платіні був юніорський склад місцевого клубу «Жеф». Коли «Жеф» у змаганнях регіонального кубка переміг юніорів «Меца», Мішеля запросили на оглядини, який 16-річний юнак, проте, пройти не зумів. Незабаром, влітку 1972 року, Платіні підписав контракт з іншим сильним клубом регіону - «Нансі».

«Нансі» (1972-1979)

Дебютував у «Нансі» в кінці свого першого професійного сезону - 1972/73, коли травму отримав головний бомбардир клубу. Цією першою грою стала зустріч «Нансі» - «Ним» 2 травня 1973 року. Вже в наступному матчі він забив перші м'ячі за клуб - 2 голи у ворота «Ліона» (підсумок - 4:1). Вже тоді гравець виділявся точним виконанням штрафних ударів і пенальті. Мішель додатково залишався після тренувань і ставив штучну стінку на відстань 7-8 метрів, щоб навчитися перекидати її. Футбольний клуб «Нансі» до цих пір пишається тим, що такі манекени для пробиття штрафних були одними з перших у світі.

У чемпіонаті 1973/74 зіграв за основний склад 21 матч, зумівши забити лише 2 голи. У сезоні 1974/75 «Нансі» опустився до другої ліги. Там півзахисник забив 17 голів і став лідером команди. Вже на наступний сезон клуб повернувся в еліту і в 1976 році зайняв четверте місце.

Тоді Платіні відбував піврічну службу в армії, але не у звичайній частині, а в спортивному батальйоні, де він мав можливість їздити на тренування та ігри.

20-річний Платіні дебютував у збірній Франції 27 березня 1976 у грі проти Чехословаччини. На 76-й хвилині гри юнак забив перший гол за «синіх» - під час пробиття штрафного партнер відкотив м'яч Мішелеві і обвідним ударом перекинув стінку, вразивши ворота відомого Іво Віктора.

Влітку 1976 Мішель брав участь в Олімпійському футбольному турнірі в Монреалі. Франція програла чвертьфінал збірній НДР, яка і виграла турнір. За підсумками 1976 Мішель Платіні на батьківщині визнали футболістом року, а в списку претендентів на «Золотий м'яч» 21-річний француз посів високе 5 місце, поступившись тільки Франц Бекенбауер, Робу Ренсенбрінк, Іво Віктору і Кевіну Кігану.

Завдяки грі Платіні середнячок «Нансі» інколи перемагав імениті французькі клуби - «Монако», «Нант» чи «Сент-Етьєнн». У 1977 році лотарингці завершили першість на 4 місці, у 1978 - на 6-му. Того року «Нансі» єдиний раз у своїй історії здобуло Кубок Франції: у фіналі здобута перемога над «Ніццою» 1:0, а єдиний гол забив Мішель Платіні. Всього в 9 кубкових іграх сезону 1977/78 він забив 8 м'ячів.

Комментарии