Олександр Пічушкін: біографія

Дитинство

Батько пішов із сім'ї, коли Олександру Пічушкіну було всього 9 місяців. Після цього хлопчик ріс із матір'ю, а в його вихованні приймав активну участь дідусь. У 1976 році вони з матір'ю переїхали жити з Митищ в московський мікрорайон Зюзін, на вулицю Херсонська. Незабаром, за словами матері Пічушкіна, з ним відбувається нещасний випадок - він падає з гойдалки і отримує черепно-мозкову травму, після чого опиняється в лікарні. У результаті травми у Пічушкіна виникли ускладнення з промовою - він плутав «ш» і «з», а також помилявся в написанні цих букв, з-за чого мати перевела його в сто тридцять восьмий логопедичний інтернат. Після інтернату Пічушкін йде вчитися в ПТУ на тесляра.

Бітцевський маніяк

У 2005-2006 роках по південно-захід Москви поширилися чутки (з посиланням на джерела в міліції) про те, що у Бітцевському лісопарку орудує маніяк, з особливою жорстокістю вбиває людей похилого віку.

З початку 2006 року почали з'являтися публікації в пресі.

Серія вбивств

Перше вбивство здійснив у 1992 році у віці 18 років: задушив однокурсника Михайла Одійчук і скинув його в колодязь. Тіло так і не було знайдено.

Під час скоєння серії вбивств у 2001-2006 роках проживав з матір'ю, Наталією Ельмурадовной, в Москві на вулиці Херсонська, недалеко від Бітцевського парку. До 2006 року працював вантажником у магазині продтоварів на Херсонській вулиці. Після затримання, Пічушкін заявив, що хотів убити не менш як 64 осіб, щоб кількість жертв була рівною кількості клітин на шаховій дошці. Після кожного вбивства він приклеював порядковий номер жертви на клітинку. Трохи після замаху вдалося залишитися в живих. Пічушкін вважав себе т.зв. «Санітаром лісу" - вбивав в основному бомжів або алкоголіків, провідних асоціальний спосіб життя - на його думку, даремних членів суспільства, не мають права в цьому суспільстві існувати. Прагнув побити "рекорд" Андрія Чикатила.

Слідство і суд

19 лютого 2006 у Бітцевському парку був затриманий чоловік, який при спробі перевірки документів спробував втекти. Оперативники відкрили вогонь і поранили його в стегно. Надалі з'ясувалося, що затриманий не має відношення до вбивств у Бітцевському парку. У пресі обговорювалися два варіанти мотивів його незвичайного поведінки. За однією версією, зупинили чоловіка оперативники були не у формі, і чоловік вирішив, що його намагаються пограбувати. Згідно з другою версією, чоловік носив ніж для самозахисту (в той час про бітцевського маніяка в Москві ходило безліч чуток) і, коли на нього звернули увагу оперативники, він злякався, що його можуть притягти до кримінальної відповідальності за носіння холодної зброї.

13 березня в Бітцевському парку був затриманий інший чоловік, переодягнений жінкою, який, побачивши співробітників міліції також спробував сховатися втечею. У сумці у нього був виявлений молоток. У ході слідства з'ясувалося, що у затриманого на момент скоєння злочинів є алібі.

14 червня було скоєно вбивство Марини Москальової, при розслідуванні якого слідство вийшло на її товариша по службі Олександра Пічушкіна. Марина, йдучи на побачення з Пічушкіним, залишила синові номер його мобільного телефону. Сам Пічушкін знав про цей факт, але все одно зважився на вбивство.

16 червня був затриманий сам Олександр Пічушкін. Через деякий час заарештований заявив, що саме він і є «бітцевський маніяком», але розшукові заходи продовжилися, так як слідчі не виключали можливість самообмови. Через кілька днів Пічушкін дав свідчення у інших злочинів, скоєних на території Бітцевського парку.

У квітні 2007 року Олександр Пічушкін був визнаний осудним за результатами експертизи, що проводилася з грудня 2006 року в Інституті ім. Сербського.

У червні 2007 року прокуратура міста Москви закінчила розслідування кримінальної справи Олександра Пічушкіна. Йому було пред'явлено звинувачення у скоєнні 52 умисних вбивств, переважно на території Бітцевського парку. За різними джерелами, сам Пічушкін заявляв про вбивство 61, 62 або 63 осіб.

Комментарии