Наши проекты:

Про знаменитості

Атрощенко Василь Іванович: біографія


Атрощенко Василь Іванович біографія, фото, розповіді - радянський український хімік-технолог, професор
03 липня 1906 - 16 червня 1991

радянський український хімік-технолог, професор

Біографія

Народився 3 липня (21 червня за старим стилем) 1906 року в Юзівці (нині м. Донецьк).

Батьки Василя переїхали до Донбасу з села Плоткі на Смоленщині. У 1920 році від тифу померла його мати. 14-річному підліткові, який працював учнем у механічних майстернях, довелося допомагати батькові у вихованні молодших брата і сестри. Труднощі змусили сім'ю переїхати на Смоленщину до рідних, де Василь навчався столярній справі. Через три роки він з батьком повернувся в Донбас і з 1923 року Василь став працювати столяром на будівництві азотного заводу в Юзівці.

У 1924 Василь став членом комсомольської організації, був редактором заводської газети. У 1926 році його, як одного з лідерів комсомольської організації прийняли у члени КПРС. З цього ж року Василь навчався на вечірніх двугодічних професійно-технічних курсах майстрів азотної та коксохімічної промисловості. Після закінчення курсів його з посади столяра перевели на місце лаборанта в центральну лабораторію азотно-хімічного заводу, одночасно обравши членом заводського профспілкового комітету.

У 1928 році за рекомендацією заводського комітету Атрощенко направили на навчання в Одеський вищий технікум загальної прикладної хімії. У 1929 році технікум реорганізували і на його основі створили Одеський хіміко-технологічний інститут (нині Одеський національний політехнічний університет), де Василь продовжив навчання. У 1931 році Атрощенко закінчив інститут і його залишили для роботи на кафедрі мінеральної технології як аспіранта, а потім - асистента. У 1932 році Атрощенко став деканом технологічного факультету Одеського хіміко-технологічного інституту.

У 1935 році за рекомендацією професора І. Є. Ададурова, Василя Івановича перевели для роботи в Харківський хіміко-технологічний інститут. До 1937 року він працював асистентом кафедри технології неорганічних речовин. У 1937 році успішно захистив кандидатську дисертацію «Кінетика абсорбції оксидів азоту» і став доцентом кафедри. У 1938 році його призначили завідувачем кафедри технології неорганічних речовин.

У 1941 році, коли почалася Велика Вітчизняна війна, Харківський хіміко-технологічний інститут переїхав до Узбекистану - в місто Чирчик, де працював Чірчікскій електрохімічний комбінат. Кафедра під науковим керівництвом Атрощенка енергійно включилася в роботу колективу електрохімічного комбінату, який тоді випускав оборонну продукцію. За плідну роботу в цей період, В. І. Атрощенко і ще 16 співробітників нагородили Почесними грамотами Президії Верховної Ради Узбекистану.

У 1944 році Харківський хіміко-технологічний інститут повернувся до Харкова. Виконана Атрощенко науково-дослідна робота в Чирчике була відзначена премією імені Дмитра Менделєєва і стала основою його докторської дисертації «Деякі шляхи розвитку виробництва азотної кислоти». У 1945 році В. І. Атрощенко захистив її в Харкові і після успішного захисту йому присудили вчений ступінь доктора технічних наук і присвоїли звання професора.

13 серпня 1946 указом Міністра вищої освіти СРСР С. В. Кафтанова - професора Василя Івановича Атрощенка затвердили заступником директора Харківського хіміко-технологічного інституту імені С. М. Кірова з навчальної та наукової роботи. Цілих 15 років він працював на цій посаді в тому числі в 1950-1961 роках на посаді заступника директора інституту з наукової роботи вже Харківського політехнічного інституту (ХПІ) імені Леніна, не залишаючи при цьому керівництво кафедрою.

У 1961 році Василь Іванович за сосбственному бажанням залишає адміністративну посаду проректора ХПІ з наукової роботи. У 1964 році його обрали член-кореспондентом АН УРСР.

Комментарии