Про знаменитості
Отакар Пертольд: біографія
-
чеський індолог, релігієзнавець і етнолог
Біографія
У 1902 році Отакар Пертольд закінчив гімназію в Слано і потім почав вивчати в Карловому університеті математику, філософію і фізику. Трохи пізніше він став вивчати східні мови та релігії Індії, побувавши під час навчання в Англії, Франції, Нідерландах і Німеччині, де відвідував лекції професора Пауля Дойссена. У 1908 році вчений завершив роботу «Herbatismus v pedagogick? literatu?e anglick? a americk?». У наступному році він вперше відправився в Індію і на Цейлон. З початком Першої світової війни пішов на фронт, але вже через рік після її закінчення здобував звання доцента завдяки своїй роботі «Cejlonsk? bo?stva Gar? a Gir?. P??sp?vek k pozn?n? p?vodn?ho n?bo?enstv? cejlonsk?ho ». У 1920 році вийшов один із найважливіших його праць «Z?klady v?eobecn? v?dy n?bo?ensk?». Між 1920 і 1923 роками Пертольд працював в якості консула в Бомбеї. З 1927 року він працював як екстраординарний, а з 1934 року - як ординарний професор порівняльного релігієзнавства в Карловому університеті. На час Другої світової війни Пертольд був змушений припинити свої дослідження. Після закінчення війни вчений обійняв посаду керівника кафедри етнології та історії релігій. У 1948 році він приєднався до марксизму-ленінізму.
Наукові погляди
Пертольд сприймав релігії специфічним способом. У кожній з них він бачив три складові: раціональну, емоційну і культ. Самі релігії вчений ділив на три ступені:
- перша - виникла з безпосереднього контакту людини з природою (анімізм і так далі).
- третя - народні релігії.
- друга - виникла з рефлексії людини (християнство, іслам, брахманізм, іудаїзм).
Початок релігії Пертольд бачив в людських уявленнях про надприродне. Він відмовився не тільки від теорій Герберта Спенсера і Е. Б. Тайлора про походження релігії, але і від теорії Дж. Дж. Фрезера, який бачив початок релігії в магії.
Релігієзнавство було вченим розділене на дві частини:
- загальне релігієзнавство - розглядає релігії з загальних позицій; n
- Абстрактне - бере за основу висновки предметного релігієзнавства для їх подальшого узагальнення.
- предметне - досліджує конкретні релігії;
- приватне релігієзнавство - займається проблемами однієї релігії.
Бібліографія
- Hindust?n? r?zmarrah. P??ru?ka hindust?n?, 1947
- ?vod do v?dy n?bo?ensk?, 1947
- Ze zapomenut?ch kout? Indie, 1927
- N?bo?enstv? mimok?es?ansk?, 1957
- Cesty po Hindust?nu, 1917
- Jak se atheista d?v? na cestu k Bohu, 1925
- Vzpom?nky z Ceylonu, 1959
- Perla Indick?ho oce?nu, 1926
- Co je n?bo?enstv?, 1956
- D?inismus, 1966
- Z?klady v?eobecn? v?dy n?bo?ensk?, 1920
- Pov?ra a pov?r?ivost, 1956
- U?ebnice hindust?n? pro ?koly a samouky, 1930
- P?ehledn? d?jiny n?bo?ensk?ch soustav cel?ho sv?ta I, 1925
- Jihoindick? vzpom?nky, 1919
- Buddhistick? poh?dky, 1910
- P??sp?vky ke studiu lidov?ch n?bo?enstv? ceylonsk?ch, 1925
- N?bo?enstv? n?rod? nekulturn?ch, 1925
- D?inistick? kosmologie, 1957
- N?bo?ensk? n?zor sv?tov? a projev n?bo?enstv? ve spole?nosti, 1947
- Uveden? do d?jin n?bo?enstv?, 1927
- Proti v??e, 1936
- ?vod do studia n?bo?enstv?, 1919
Література
- Heller, Jan; Mr?zek, Milan:N?stin religionistiky, Praha: Kalich, 2004.
- Horyna, B?etislav ; Pavlincov?, Helena:D?jiny religionistikyOlomouc: Olomouc, 2001.