Наши проекты:

Про знаменитості

Галина Пашкова: биография


  • «Пісні та балади Бертольда Брехта» - моноспектакль
  • Снігуронька- «Снігуронька», за п'єсоюА. М. Островського, - Концертний зал імені П. І. Чайковського Московської філармонії


Записи на радіо і фірмі «Мелодія»


Ролі в кіно

Факти

«... НайзнаменитішаМадемуазель Нітуш, від якої наприкінці 40-х років сходила з розуму вся театральна Москва. (...)

Коли я увійшла в квартиру Г. Пашкової в будинку на вулиці Вахтангова, і опинилася у вітальні, - то перше, що мені впало в очі, це чарівний ескіз з зображенням Галини Олексіївни у виставі "Мадемуазель Нітуш "...

Я підійшла до нього ближче і прочитала напис:

(...) На цій же стіні я не могла не звернути уваги на великий фотопортрет Бертольда Брехта. Про роботу над Брехтом актриса мріяла вже давно. Це її ідеєю свого часу скористався Юрій Любимов, поставивши зі своїм курсом "Доброго людини з Сезуаня", який і поклав початок Театру на Таганці. А адже Пашкова так хотіла зіграти цю п'єсу на вахтанговський сцені!

До того моменту, коли я вперше переступила поріг її будинку, я вже побувала в ЦДРІ на її моновиставі "Пісні і балади Бертольда Брехта". Актриса виходила на сцену в елегантному костюмі брюк з чорного оксамиту, який відтіняв її світле волосся, і зал вже не міг відірватися від неї самої, від її тепер низького голосу, від того, про що вона співала і говорила. Від зміни ритмів, фарб, настроїв паморочилося в голові. Голос її був то сухим і жорстким, то ставав ніжним і хвилюючим, то дитячому скривдженим, як у дитини - ця незабутня її фраза "Ну, чому ти палиш, Джонні?" У баладі "Джонні з Сурабаю".

І ось ми стали записувати на радіо її композицію з тією ж назвою, що і її концертна програма. Не скажу, що Брехт - це мій автор, але я намагалася перейнятися думками і почуттями Пашкової, її ставленням до Брехтом, намагалася розгадати, чому він так близький їй. Роки спілкування з Галиною Олексіївною допомогли мені зрозуміти, що, мабуть, ці точки дотику з ним були в її виключній натурі, в її рішучому характері, в її прямоті і безкомпромісності, і тому вона люто відкривала для себе все нові й нові сторінки його творчості. І не одного разу ми поверталися з нею до Брехтом на радіо.

Потім була ще одна яскрава сторінка в нашій спільній з нею і Анатолієм Липовецьким роботі - спектакль "Хелло, Доллі!", Спочатку на радіо, а потім на фірмі грамзапису "Мелодія". Зібралася чудова група вахтанговцев: Шалевич, Синельникова, Райкіна, Зозулін, Алабіна, Коваль. Працювали дуже захоплено і дружно. У першому варіанті актори грали текст, а музичні номери, як це було і з іншими мюзиклами, звучали у виконанні американських артистів. На "Мелодії" ж актори записували і музичну частину російською мовою. Аранжування робив Владлен Махлянкін, в цій роботі брав участь оркестр "Мелодія" під управлінням Георгія Гараняна, який робив з Галиною Пашкової і всі інші роботи, що вийшли на платівках.