Йоганн Вернер ПАУСІ: біографія

Біографія

З ранніх років відрізнявся великими здібностями до іноземних мов, а також до інших наук і до музики. Здобув освіту в Єні і інших університетах Німеччини, закінчивши вчитися в Галле зі ступенем магістра філософії. На батьківщині писав німецькі та латинські вірші.

Приїхав до Москви в 1701-му чи в січні 1702 року, був запрошений Йоганном-Рейнгольдом фон-Паткуля. Спочатку був вихователем дітей лейб-медика Л. Блюментроста. У 1704 році потрапив до школи пастора Глюка, де став викладачем. Тоді ж він почав вчити російську мову, використовуючи граматики М. Смотрицького і Г. Лудольфа. Він був широко утворений: знав «латинська, німецька, грецька і єврейський мови, географію," політику "(історію), філософію, фізику, логіку, етику, спів, захоплювався методикою викладання і педагогікою. За два роки своєї роботи він склав кілька навчальних посібників, у тому числі хронологічну таблицю з історії (біблійній, римських імператорів, європейських правителів )».

У 1705 році помер пастор Глюк і ПАУСІ зайняв його місце з званням ректора гімназії, продовжуючи викладати риторику, політику, філософію, фізику, логіку, етику учням старших класів. На наступний рік з невстановлених причин ПАУСІ був змушений залишити школу (за деякими вказівками - за його «багато шаленства та розбещення», за продаж шкільних підручників в свою користь), його місце зайняв І. Х. Бітнер.

Слідом за цим він займався перекладами і віршуванням, а також працюючи довгий час домашнім вчителем у різних вельмож, (може бути і у царевича Олексія, викладаючи йому географію та історію), користувався заступництвом Т. Кельдермана і жив у його будинку. Петро Великий, який був знайомий з ним особисто, доручав йому переклади та складання «екстрактів», так, за завданням імператора в 1711 році була написана «Історія про створення та взяття Царгорода».

У 1724 році ПАУСІ був запрошений у відкриту в Петербурзі Академію Наук і зарахований до її штат перекладачем, ставши першою людиною, що зайняв цю посаду. За завданням Петра працював також над зведенням російських літописів для складання вітчизняної історії.

Значення поезії

В історію вітчизняної літератури ПАУСІ увійшов тим, що вважав силлабическое віршик стесняющим розвиток російського вірша. Він робив спроби пристосувати німецьку силабо-тонічну систему до російського вірша. Він представив в Академію Наук рукопис «Спостереження, думки і досліди щодо російської літератури та історії ...», де підводив теоретичне обгрунтування цієї думки. Вітчизняний літературознавець Павло Берков пише: «Вірші ПАУСІ чи надали будь-яке значне і, головне, безпосередній вплив на розвиток російської поезії, хоча висловлювалося припущення, що Тредіаковський міг використовувати ідею ПАУСІ, ознайомившись в Архіві Академії Наук з паперами російсько-німецького поета. Набагато важливіше відзначити те, що ПАУСІ не тільки практично, але і теоретично повставав проти російського силабічного вірша і, безсумнівно, пропагував ідею застосування тонічного віршування в російській мові ».

Щодо од ПАУСІ з урочистого нагоди дослідники говорять:« в історико-літературній перспективі вірш І. В. ПАУСІ представляє собою один з перших текстів, в якому складається панегіричні-одичну топіка, що прийшла, найімовірніше, з німецької придворної оди кінця XVII ст. "

Твори та переклади

Рукописи граматичних творів ПАУСІ збереглися в БАМ і СПбФ Аран.

Комментарии