Параконьев Костянтин Йосипович: биография

З цієї вистави почалася творча співдружність двох видатних художників - Костянтина Параконьева і Михайла Донця. У 1960 році вони поставили драму Михайла Старицького "Маруся Богуславка". Режисер доручив складну роль Хана Гірея Костянтину Йосиповичу. Успіх вистави був вражаючим.

Взагалі, 60-і роки були надзвичайно плідними у творчій біографії артиста. Крім акторської роботи, Параконьев поставив кілька вистав, зокрема "Мартина Борулю" Карпенка-Карого, популярні тоді твори - "Сержант міліції" І. Лазутіна, "Каса маре" Й. Друце, "Людина із зірки" К. Ветлінгера. Актора і режисера представили до присудження звання заслуженого артиста республіки. Але не встигли документи дійти до Києва, як у столицю полетів ... донос. "Хтось" нагадав про окупацію, "службі на німців". Незважаючи на моральну травму, актор плідно працює, створює блискучі образи Федора Протасова ("Живий труп" Л. Толстого), актора Сатіна ("На дні" М. Горького) та інші. Слід зазначити, що в ті роки репертуар театру складався, в основному, з п'єс російської та зарубіжної класики, українську представляли переважно твори О. Корнійчука. Враховуючи високу майстерність художника, його величезну популярність у глядача, керівництво театру вдруге представляє Параконьєва до присудження звання Заслуженого артиста. Але ... знову донос, знову відмова. Зрештою акторові набридли подібні підлі звинувачення і він в 1967 році залишає Кіровоград і переїжджає працювати до Запорізького український музично-драматичний театр ім. М. Щорса. Через три роки Параконьев створює неповторний образ Ярослава Мудрого в однойменній п'єсі І. Кочерги. Це була вершина його акторського таланту. За виконання ролі Ярослава Мудрого Костянтин Йосипович Параконьев перший серед акторів українського театру отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка в 1970 році. А ще через дев'ять років (1979) йому, врешті-решт, присвоїли звання Народного артиста Української РСР. Нехай хоч із запізненням, але заслужена нагорода стала гідним визнанням оригінального таланту справді народного артиста, діяча мистецтв різнобічного спрямування. Як режисер він поставив десяток спектаклів, в кількох із них виступав як художник. Актор зачаровував глядачів помітним статурою - був він високого зросту, стрункий, мав чудовий баритон, добре танцював. Таким його пам'ятають ті, кому пощастило бачити артиста в житті і на сцені.

Не стало Костянтина Йосиповича Параконьева 29 березня 1987 Похований він у м. Запоріжжя.

Нагороди

Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка

Сайт: Википедия