Чарлі Палмьєрі: биография

Палмьєрі перейшов на лейбл «Alegre Records», де, серед іншого, записав дві пісні власного твору, швидко набули широку популярність: «Como bailan la pachanga» і «La pachanga se baila as?». Працюючи на лейблі «Alegre Records», Чарлі Палмьєрі організував групу «Alegre All Stars» - збірну команду зірок цього лейблу - і став її музичним директором. Саме організація Палмьєрі групи «Alegre All Stars» послужило стимулом до створення подібних команд лейблами «Tico Records» і «Fania Records», розвитку змагальності між ними і, в кінцевому підсумку, до нового сплеску інтересу до латиноамериканської музики в США.

Коли бум чаранго став стихати, Чарлі Палмьєрі переключився на новий модний стиль - бугалу. Він змінив склад свого оркестру, замінивши скрипки і флейту трьома трубами і двома тромбона, а також позбувся від слова «чаранго» в назві своєї групи, яка стала називатися просто «Ла Дубоней». У 1965 році Чарлі Палмьєрі випустив новий хіт - альбом «Tengo m?quina y voy a 60», а в 1967 - «Hay que estar en algo / Either you have it or you don't». У 1968 році на лейблі «Atlantic Records» Палмьєрі випустив диск «Latin bugalu», що вийшов не тільки в США, але й у Великобританії. У 1969 році від величезного обсягу робіт, прийнятих на себе, Чарлі Палмьєрі був близький до нервового зриву і був змушений залишити концертну діяльність.

У 1970-і роки Чарлі перейшов на роботу до Тіто Пуенте, ставши музичним директором його телевізійного шоу «Світ Тіто Пуенте» (El mundo de Tito Puente). Крім того, Палмьєрі знайшов своє друге покликання як історик латиноамериканської музики і культури, навчаючи основам латиноамериканської музики і читаючи лекції про латиноамериканської культури в різноманітних навчальних закладах. У цей же час Чарлі Палмьєрі знову реорганізував свій ансамбль, змінивши звичне фортепіано на електроорган, тоді ж були записані такі хіти як «Дочка Лоли» (La hija de Lola) і «Сусідка» (La vecina). У 1971 році Чарлі часто брав участь у записах свого молодшого брата, Едді. Крім того, він грав з такими виконавцями, як:

• Селія Крус;
• Тіто Пуенте;
• Ісмаель Рівера;
• Хербі Манн;
• Монго Сантамарія;
• Рафаель Кортіхо;
• Рей Барретт і ін
• Ісмаель Кінтана;

Останні роки

У 1980 році Чарлі Палмьєрі переїхав в Пуерто-Ріко, але часто бував у справах в Нью-Йорку. Під час однієї з таких поїздок він переніс обширний інфаркт та інсульт, проте незабаром видужав від хвороби і знову повернувся в музичний світ як члена відразу декількох музичних груп. У червні 1988 року відбулася його прем'єра у Великобританії разом з Робіном Джонсом (Robin «King Salsa» Jones).

Палмьєрі давав приватні уроки фортепіано студентам Шуйлервіллского центру музики (Schuylerville Music Center) у Бронксі; до цього ж часу відносяться його зйомки у фільмі «Сальса» (1988).

12 вересня 1988 Чарлі Палмьєрі переніс другий інфаркт. Знову це трапилося під час відвідин ним Нью-Йорка, де він, як музичного директора секстету Джо Куби, займався підготовкою до концерту цього ансамблю. Увечері того ж дня Чарлі Палмьєрі помер у лікарні Якобі (Jacobi Hospital) району Бронкс.

Дискографія

• «Hay que estar en algo (Either you have it or you don't!) »(1967);
• « A giant step »(1984);
• « Vuelve el gigante »(1973);
• «The Giant of the keyboard» (1972);
• «Salsa na 'ma '» (1963);
• «Pachanga at the Caravana Club» ( 1961);
• «Tribute to Noro Morales» (1956);
• «Con salsa y sabor: Charlie Palmieri & Me?ique» (1977);
• «Latin bugalu» (Atlantic Records, 1968);
• «Adelante gigante» (1975);
• «Tengo m?quina y voy a 60» (1965);
• «Con Johnny Pacheco y Vitin Aviles» (1999);
• «Salsa y charanga» (2000).
• «El gigante del Teclado» (1999);
• «Viva Palmieri» (1999);
• «Heavyweight» (1995);
• «Let's dance the charanga!» (1960);
• «Impulsos» (1975);
• «Charanga!» (1960);
• «Perdido» (1977);
• «Electroduro» (1997) ;
• «Echoes of an Era» (1996);

Сайт: Википедия