Франка Онгаро: біографія

Біографія

Народилася 15 вересня 1928 року в Венеції, співпрацювала з низкою видань, що пишуть про італійською та світовому психіатричному досвіді, і при незмінному участь свого чоловіка виконувала редагування ряду книг з цих тем, зокрема «Загибелі класу »і« Безлади ».

Ранні інтереси після закінчення школи в рідному місті були пов'язані головним чином з літературою. З 1959 по 1963 рік опублікувала переказ «Одіссеї» (з ілюстраціями Хуго Пратта) і роману Луїзи Мей Олкотт «Маленькі жінки» під назвою «Листи маленьких», а також декілька власних оповідань для дітей.

Її життя як жінки і як письменника змінилася після завершився в 1953 році шлюбом знайомства з Франко Базалій, що почали у другій половині 60-х років XX століття з психіатричної лікарні Горіції «психіатричну революцію».

З групою лікарів-психіатрів та представників інтелігенції , які згуртувалися навколо неї та її чоловіка, займалася написанням, редагуванням і перекладом текстів, що стали згодом документальним матеріалом про перших етапах роботи, завдяки якій в Горіції почалося руйнування основ лікарняного інституту і кілька років тому був прийнятий Закон 180, що поклав кінець епосі психіатричних лікарень в Італії .

Брала участь у революційному досвіді по введенню режиму відкритих дверей в психіатричних лікарнях і залишила про нього свої спогади:

n

n

У всякому разі, і я бачила, яке значення і який результат для дійсно страждають людей несуть участь у проекті, спільна надія на життя, укладена в спільні дії, де на тебе навалюється безліч практичних, інтелектуальних і емоційних ускладнень, в яких змішуються серйозність і радість, і твої проблеми вирішуються і розчиняються в проблемах інших людей, з якими ти їх ділиш. При цьому здоров'я і хворобу можуть поєднуватися з гідним людини якістю життя, соціальними зв'язками, відносинами, прийняттям себе та інших, участю в громадському проекті, який здатний швидше об'єднати нас, ніж розділити і залишити в ізоляції.

N

n

Оригінальний текст(італ.)

n

n

Pure ho visto anche cosa vuol dire e cosa produce per persone veramente sofferenti, essere parte di un progetto, di una speranza comune di vita, coinvolti in un'azione comune dove ti senti preso in un intreccio pratico, intellettuale, affettivo, in cui seriet? ed allegria si mescolano ei problemi tuoi si sciolgono e fanno parte anche dei problemi di altri con cui li condividi. E allora anche salute e malattia possono mescolarsi con una qualit? della vita che sia umana, con legami, rapporti, riconoscimento di s? e dell'altro, complicit? nel progetto comune che potrebbe unirci anzich? dividere ed isolare.

n

n

n

n

Після раптової смерті чоловіка у 1980 році займалася збереженням його спадщини, продовжуючи боротьбу за гуманізацію психіатричної допомоги перш за все на політичному рівні. З 1984 по 1991 рік два терміни була членом Сенату Італії дев'ятого скликання від Незалежних лівих і, будучи автором законопроекту про реалізацію Закону 180, на базі якого у 1989 році був створений основний текст першого «Цільового проекту психічної допомоги», відігравала провідну роль у парламентських та культурних дебатах про застосування принципів, встановлених в результаті психіатричної реформи.

Знялася у присвяченому її чоловікові фільмі «Діячі науки: Франко Базалія», де сказала кілька важливих слів про значення реформи психіатрії в Італії:

n

n

Мова йшла не про зміну теорії, про зміну погляду на концепцію хвороби. Мова йшла про конкретний зміну життєвих можливостей, можливостей налагодити взаємини між хворими і тими, що оточують, можливостей брати участь у проекті, життєвих можливостей. Тому питання було не в тому, щоб давати різні визначення психічного захворювання, знаходити різні практичні методи. Питання було в тому, щоб спробувати здійснити зміни шляхом формування іншої концепції здоров'я, іншої концепції хвороби, іншої концепції взаємовідносин, прийняття, можливого співіснування в конкретних сферах повсякденного життя, які ближче до будинку, ніж до лікарні. Психічно хворий не потребує лікарняному ліжку: це було великим прозрінням.

N

n

Оригінальний текст(італ.)

n

n

Non si ? trattato di un cambio di teoria, di un cambio di interpretazione sul concetto di malattia. Si ? trattato di un cambiamento concreto delle possibilit? di vita, delle possibilit? di rapporto, delle possibilit? di progetto, delle opportunit? di vita. Quindi non si ? trattato di definire diversamente la malattia mentale, di trovare degli strumenti tecnici diversi. Si ? trattato di cercare di modificare attraverso la costruzione di un altro concetto di salute, di un altro concetto di malattia, di un altro concetto di rapporto, di accettazione, di convivenza possibile in strutture concrete di vita quotidiana che sono pi? vicine alla casa che all 'ospedale. Un malato di mente non ha bisogno di un letto di ospedale: questa ? stata la grande intuizione.

n

n

n

n

Комментарии