Наши проекты:

Про знаменитості

Захар Дмитрович Олсуфьев: біографія


Захар Дмитрович Олсуфьев біографія, фото, розповіді - генерал-лейтенант російської армії

генерал-лейтенант російської армії

Біографія

З дворян Тверській губернії. 26 вересня 1786 почав дійсну службу прапорщиком у лейб-гвардії Ізмайловському полку. У 1789-1790 рр.. брав участь у боях зі шведами, перебуваючи на гребний флотилії. У 1795 році отримує чин капітана. У 1797 чин полковника.

8 квітня 1798 у віці 25 років отримав звання генерал-майори з призначенням шефом Бряжского мушкетерського полку. У 1800 звільнений від служби Павлом I, знову прийнятий на службу новим царем Олександром I восени 1801 та призначений шефом Виборзького мушкетерського полку. Відзначився у битві під Аустерліцем у 1805, за що нагороджений орденом Св. Анни 2-го ступеня.

У 1807 поранений картеччю в ногу при Прейсіш-Ейлау (удостоївся ордена Св. Володимира 3-го ст.). Під Гейльсберга в травні 1807 атакував і перекинув французів, отримавши поранення в ліву руку. Удостоєний Олександром I за цей подвиг Золотий шпаги з алмазами і написом «За хоробрість», від короля Прусського нагороджений орденом Червоного орла 1-го ступеня. 30 серпня 1807 підвищений до генерал-лейтенанти й призначений командувати 22-ї піхотної дивізії, розквартированої в Молдові і потім на Волині. Там в 1808 одружився з дочкою місцевого поміщика.

У 1809-1810 рр.. бився з турками на Дунаї. У 1811 призначений начальником 17-ї піхотної дивізії, що увійшла до складу 1-ї Західної Армії.

У 1812 бився з французами під Смоленськом, при Валутіной горі і відзначився у Бородінській битві. Нагороджений 20 жовтня 1812 орденом Св. Георгія третій кл. № 244

У Тарутинському бою зайняв місце вбитого генерала Багговута і командував 2-м піхотним корпусом, нагороджений за цей бій орденом Св. Володимира 2-й ст. Воював з французами під Малоярославцем, Вязьмою і Червоним (нагороджений вдруге Золотий шпагою з алмазами), в 1813 р. - при Бауцені (нагороджений алмазними знаками до ордена Св. Анни 1-го ст.), Кацбахе та Лейпцигу.

У 1814 році брав участь у боях при Брієнні і Ла-Ротьера. 10 лютого 1814, командуючи 9-м Пех. корпусом під Шампобером, був оточений переважаючими силами французів, поранений в штиковому бою, узятий в полон і представлений Наполеону. З полону був звільнений через кілька тижнів після взяття союзними військами Парижа. Після повернення до Росії в кінці 1814 призначений командиром 4-го піхотного корпусу.

У 1820 призначений присутнім в Сенаті, але в наступному 1821 втратив мову в результаті паралічу і втратив можливість займатися діяльністю. У 1831 року звільнений формально у відставку з пенсією. Помер 20 березня 1835 року, на 62 році від народження.

Комментарии

Сайт: Википедия