Наши проекты:

Про знаменитості

Отмар Нусс: біографія


Отмар Нусс біографія, фото, розповіді - італо-швейцарський композитор і диригент

італо-швейцарський композитор і диригент

Навчався в Міланській консерваторії як флейтист, потім займався композицією під керівництвом Отторіно Респігі. У 1938 р. очолив Оркестр італійської Швейцарії і керував ним протягом 30 років. Був близький з Золтану Коду, Паулем Хіндеміта, Ігорем Стравінським, Даріюса Мійо.

Серед творів Нусс переважає інструментальна музика і твори для камерного оркестру - зокрема, сюїти «Рубенсіана» (1950, для флейти, скрипки, клавесина та струнних), «Шопеніана» (1959), «Боккаччо-сюїта», «Сюїта з Тессина» (нім.Suite aus dem Tessin), Варіації на тему аріетта Перголезі (1953) для фагота та струнного оркестру, Дивертисмент для контрафагот, «Вічний рух» для скрипки і фортепіано, увертюра до комедії Мольєра «Витівки Скапена» та ін Нусс належать також опера для дітей «Ганс у країні казок» (нім.Hans im M?rchenland; 1949), Концерт для скрипки з оркестром, вперше виконаний Гілой Бустабо, і ін

Із записів, зроблених Нусс в ході його роботи в Лугано, виділяються Концерт № 23 для фортепіано з оркестром Моцарта (в 1953 р. з Кларою хаскі, в 1961 р. з Артуром Рубінштейном), Концерт № 3 для скрипки з оркестром Моцарта і Концерт для скрипки з оркестром Брамса (1961, з Давидом Ойстрахом). Завдяки домовленості з Нусс Ріхард Штраус написав у 1947 р. своє останнє інструментальне твір - Концертний дует для кларнета, фагота та струнного оркестру Op. 147, вперше виконаний під управлінням Нусс 4 квітня 1948.

Уривки з музики Отмара Нусс звучать в саундтреці чотирьох фільмів Олександра Сокурова: «Самотній голос людини» (1987), «Коло другий» (1990), «Тихі сторінки» (1993), «Мати і син» (1997).

Джерела


Комментарии

Сайт: Википедия