Наши проекты:

Про знаменитості

Джафар Мухаммед Німейрі: біографія


Джафар Мухаммед Німейрі біографія, фото, розповіді - глава Судану
01 січня 1930 - 30 травня 2009

глава Судану

Біографія

Виходець із сім'ї представників середнього класу. У 1952 закінчив суданський військовий коледж. Пізніше продовжував військове навчання у ФРН та США (отримав диплом магістра військових наук). Один з лідерів створеної близько 1964 підпільної армійської організації «Вільні офіцери». 25 травня 1969 Німейрі очолив групу офіцерів, які здійснили державний переворот. У 1969-1971 Німейрі - голова Революційної ради, прем'єр-міністр, головнокомандувач збройними силами.

У липні 1971 на кілька днів усунений від влади в результаті спроби комуністичного перевороту.

З жовтня 1971 Німейрі - президент ДРС, прем'єр-міністр; з січня 1972 також голова і генеральний секретар Суданського соціалістичного союзу.

Правління (1969-1985)

25 травня 1969 в Судані стався військовий державний переворот - генерал Гаафар Німейрі разом з чотирма іншими офіцерами повалив уряд Ісмаїла аль-Азарі. Німейрі став президентом, а потім і одночасно прем'єр-міністром країни. А в 1969 році став головою Ради революційного командування (СРК).

При Німейрі Судан проголосив лівий курс, засудив імперіалізм, підтримав СРСР, для якого на карті Африки з'явилося «ще одне прогресивне держава». Німейрі спочатку навіть ввів комуністів в уряд. До кінця 1969 року СРСР почав надавати військову допомогу Судану приблизно на суму від 65 до 130 млн. дол (16 винищувачів МІГ-21, танки, БТР, транспорт). Радянська печатку («Правда» від 5.11.69) почала обгрунтовувати важливість геостратегічного положення Судану. Проте вже до кінця 1970 року відносини Німейрі з комуністами різко погіршилися, і він видалив їх з уряду. Влітку 1971 року в країні відбулася серія переворотів-контрперевороту за участю комуністів, що змусило Німейрі жорстоко розправитися з ними і стратити їх генерального секретаря А. Махджуб. Відносини з Москвою натягнулися, і суданський лідер став більше блокуватися з президентом Єгипту Анваром Садатом.

З 1972 року - голова Суданського соціалістичного союзу, правлячої і єдиної легальної політичної партії Демократичної Республіки Судан.

Зрослий вплив ісламу в Судані 1970-1980-х років справила вплив на політику Німейрі, який спочатку спирався на суданську комуністичну партію і проповідував світську концепцію «арабського соціалізму». Під тиском об'єдналися антимарксистских сил Німейрі був змушений змінити політику, проголосивши іслам пріоритетним у всіх сферах життя.

8 вересня 1983 Німейрі оголосив Судан ісламською республікою і оприлюднив офіційний декрет про введення шаріатського права. З цього часу і до квітня 1985 року Німейрі здійснював в Судані власну «ісламську революцію», тобто вводив мусульманські закони, суди, форми покарання, податки. Засоби масової інформації підкреслювали його побожність, контакти з суфійські братствами, турботу про будівництво мечетей. Німейрі ввів в уряд активістів організації «Брати-мусульмани». Радикалізація ісламістів була пов'язана і з зростанням ролі ісламу в світі і з гаслами перемогла в Ірані «ісламської революції».

У квітні 1985 під час офіційного візиту в США, в результаті безкровного військового перевороту режим Німейрі був повалений політичними супротивниками з Національного фронту, не схвалювали спроби тотальної ісламізації Судану.

Після повалення

Після повалення Німейрі отримав політичний притулок у Єгипті, презібентом якого кількома роками раніше став Хосні Мубарак. У Єгипті Німейрі проживав 14 років, з 1985 по 1999 рік.

22 травня 1999 повернувся до Судану. Своє рішення Німейрі пояснив тим, що уряд країни зробив крок у бік політичного плюралізму. З причини було обіцянку військового режиму президента Омара аль-Башира відновити систему багатопартійності. Повернення було урочисто оформлено. За Німейрі був відправлений урядовий літак, а серед зустрічаючих в аеропорту перебував міністр у справах президента Бакрі Хассан Салех. З аеропорту Німейрі на броньованому лімузині під охороною агентів служби безпеки він був доставлений в одну з державних резиденцій.

Помер 30 травня 2009 року в віці 79 років.

Комментарии

Сайт: Википедия