Миколаївський Борис Іванович: біографія

Біографія

Народився в сім'ї священика. З 1898 вчився в Самарській, з 1899 - в Уфімській гімназії. З 1901 в соціал-демократичному русі. У 1903-1906 - більшовик. З 1906 - меншовик. Кілька разів заарештовувався, висилався. У 1907 - делегат 5 з `їзду РСДРП від Батумський організації. Друкувався в меншовицьких виданнях «Наше слово» (1912), «Нова робоча газета» (1913-1914), «Наша зоря» (1913). Писав під псевдонімами А. Андрєєв, М. Борисов, Г. Голосов, Є. Миколаїв та ін

У роки першої світової війни входив до групи т. зв. «Сибірських ціммервальдістов», гуртувався навколо І. Г. Церетелі. У 1917 лівий меншовик, співпрацював у «Робітничій газеті» і «Іскрі». На першому всеросійському з'їзді рад був обраний членом ВЦВК.

У 1918 після утворення в Самарі Комуча був представником меншовицького ЦК у Поволжі та на Уралі, а в 1919 - у Сибіру. Після повернення в липні 1919 з колчаківському Сибіру до Москви закликав до спільної з більшовиками боротьбі проти Колчака.

З 1920 р. член ЦК РСДРП (меншовиків). Працював в історико-революційному архіві в Москві. Співпрацював у журналі «Минуле». У лютому 1921 був заарештований і після одиннадцатимесячного висновків, замість запропонованої йому посилання в Вятку, прийняв пропозицію ГПУ про висилку, поряд з іншими членами ЦК, за кордон.

З 1922 р. в еміграції. Жив у Берліні. Друкувався в 1922-1923 у «Нової російської книзі», в 1924-1925 - «На чужій стороні», в 1926 - в «Голосі минулого на чужій стороні». Співпрацював також в радянських виданнях («Каторга і заслання», «Літопису марксизму», «Літопис Маркса і Енгельса »).

Збирав матеріали з політичної історії Росії. Представник Російського закордонного історичного архіву (Прага) в Берліні. З грудня 1924 по 1931 - закордонний представник московського інституту Маркса-Енгельса, збирав для нього матеріали з історії Інтернаціоналу, Маркса, Енгельса, Паризької комуни та ін

У лютому 1932 за критику колективізації та політики репресій був позбавлений радянського громадянства. Після приходу у Німеччині до влади нацистів у 1933 переїхав до Парижа. Завідував паризьким відділенням амстердамського Інституту соціальної історії. У лютому-квітні 1936 вів переговори з М. І. Бухаріним та іншими представниками ВКП (б) про продаж СРСР архіву Карла Маркса.

У 1940 році переїхав до США. Співпрацював у «Новому журналі», «Народній правді», «Новому російською слові» та інших виданнях. Зібрав значний архів з історії революційного руху, в 1963 р. продав його Гуверовській інституту війни, революції і миру при Стенфордському університеті.

Помер від серцевого нападу, похований в Менло-Парк, Каліфорнія.

Твори

• Миколаївський Б. І.Історія одного зрадника. - Берлін, 1932.
• Миколаївський Б. І.Кінець Азефа. - Берлін: Петрополіс, 1931. - 78 с.
• Миколаївський Б. І.Таємні сторінки історії. - М.: Изд-во гуманіт.літ-ри, 1995. - 507 с.

Комментарии

Сайт: Википедия