Наши проекты:

Про знаменитості

Густав Нахтігаль: біографія


Густав Нахтігаль біографія, фото, розповіді - німецький державний діяч, вчений, мандрівник, дослідник Центральної Африки
23 лютого 1834 - 20 квітня 1885

німецький державний діяч, вчений, мандрівник, дослідник Центральної Африки

Біографія

Нахтігаль народився в родині лютеранського пастора. Здобув медичну освіту в університетах Галле, Вюрцбурга та Грейфсвальда, служив військовим хірургом. Через легеневого туберкульозу переїхав до Північної Африки (Алжир, Туніс), брав участь в якості хірурга в кількох експедиціях в центральні райони Африки.

У 1869 році прусський король Вільгельм I призначив Нахтігалю емісаром, доручивши йому передати дари Умару , правителю держави Канемо-Борно (територія сучасної Нігерії і Чаду). Експедиція вирушила в 1869 році з Тріполі і через два роки прибула до місця призначення. Експедиція завершилася взимку 1874 прибуттям до Хартум, у листопаді 1875 Нахтігаль приїхав до Каїра. За час подорожі були досліджені нагір'я Тібесті, область Борку, райони центральної Сахари та озера Чад, правий берег річки Шарі на території султанату Багірмі, нагір'я Вадаї і плато Кордофан. Свої спостереження Нахтігаль описав у творі «Сахара і Судан» (3 тт., 1879-1889).

У 1882-1884 роках Нахтігаль був генеральним консулом Німецької імперії в Тунісі. У 1884 році рейхсканцлер Отто фон Бісмарк відправив на канонерка «Чайка» Нахтігалю як імперського комісара в Західну Африку нібито для укладання торговельних угод, але фактично для допомоги у встановленні німецького протекторату над Того і Камеруном. У липні 1884 року Нахтігаль при плаванні на канонерка «Чайка» були підняті німецькі державні військові прапори (нім.die Reichskriegsflagge} на узбережжі сучасних Того і Камеруну, де незадовго до цього німецькими компаніями були укладені договори про протекторат з правителями еве і дуала. При подальшому плаванні Нахтігаль справив підйом німецьких прапорів на узбережжі Південно-Західної Африки, позначивши (за міжнародними нормами того часу) заступництво Німеччини над територіальними придбаннями підприємця Адольфа Людеріца на узбережжі Південно-Західної Африки від річки річки Помаранчева на півдні до річки Кунене на півночі.

При поверненні Нахтігаль ще раз був у Камеруні і помер від ускладненого легеневою кровотечею туберкульозу 20 квітня 1885 на борту канонерки «Чайка», що знаходилася в океані недалеко від мису Кейп-Пальмас (Ліберія), був похований у Гран-Басамe (нині в Республіці Кот-д'Івуар), в 1888 році прах був перепохований у Дуала (Камерун) і на могилі споруджено пам'ятник.

Твори

  • «Сахара і Судан» / «Sahara und Sudan»(3 тт., 1879-1889).

Джерела

  • «Die Forschungsreisenden», Cornelius Trebbin & Peter Kremer,Die Tuareg. D?sseldorf 1985. (Нім.)
  • «Nachtigal, Gustav». Encyclop?dia Britannica from Encyclop?dia Britannica 2007 Ultimate Reference Suite.
  • «Нахтігаль Густав». Визначення, 3-е видання.
  • «Gustav Nachtigal - ein deutscher Forscher und Afrika» (Manuscript of speech held at the Togo Exhibition at D?sseldorf 1986. Peter Kremer. (Нім.)

Комментарии

Сайт: Википедия