Дмитро Миколайович Надійний: біографія

Біографія

Народився в Нижньому Новгороді в дворянській родині. Закінчив аракчеєвських кадетський корпус у Нижньому Новгороді. У службу вступив 01.09.1892. Закінчив 1-е військове Павлівське училище. Випущений в 14-й гренадерський Грузинський полк. Пізніше служив у 10-му Східно-Сибірському стрілецькому полку. Поручник (ст. 08.08.1894). Поручик (ст. 07.08.1897).

У 1901 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за першим розрядом. Штабс-капітан (ст. 23.05.1901). З 2 квітня 1903 - старший ад'ютант штабу 1-ї Кавказької козацької дивізії. З 6 феараля 1904 - помічник старшого ад'ютанта штабу Кавказького військового округу, з 1 червня 1904 р. - старший ад'ютант штабу 72-ї піхотної дивізії. Брав участь у російсько-японській війні, 13 березня 1908 нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня

27 червня 1906 переведений у розпорядження командувача військами Приамурського військового округу. З 5 лютого 1907 помічник діловода, з 5 лютого 1911 - діловод ГУГШ. 20 березня 1913 переведений у розпорядження начальника Генштабу. Перебував у відрядженні в Монголії, де очолював групу російських військових інструкторів. 26 січня 1914 призначений начальником штабу 10-ї піхотної дивізії.

Перша світова війна

З початком війни призначений командиром 40-го піхотного Коливанського полку. Генерал-майор (ст. 18.04.1914). C 3 серпня 1915 - командир бригади 10-ї піхотної дивізії. З 13 травня 1916 року - командир 10-ї піхотної дивізії. Після Лютневої революції Надійний, як «демократично налаштований» командир був 7.4.1917 поставлений на чолі 3-го АК 10-ї армії. Генерал-лейтенант (29.04.1917). З 12 жовтня 1917 командир 42-го армійського корпусу.

Служба в Червоній армії

У 1918 року добровільно вступив у Червону армію, начальник оборони Фінляндського району, воєнрук Уральського окружного комісаріату. У червні-липні 1918 року член військової колегії Північно-Урало-Сибірського фронту, З 26 листопада 1918 року - командувач Північним фронтом. Під його командуванням були розбиті сили білих під Шенкурського.

З 19 лютого - командувач Західним фронтом. 17 жовтня - 17 листопада 1919 врід командувача 7-ю армією, що обороняла Петроград від військ Північно-Західної армії генерала Н. М. Юденича.

У 1921-1922 роках інспектор піхоти і помічник головного інспектора РККА. У 1922-1923 командир 2-го стрілецького корпусу, в 1923-1924 помічник начальника Військової академії РСЧА. У 1924-1925 роках - начальник відділу інспектора піхоти РККА.

З 1926 року на викладацькій роботі: у Військовій академії ім. М. В. Фрунзе (1926-1931).

Арешт

Арештований в ніч з 1 на 2 січня 1931 у справі «Весна». 15 лютого 1931 звільнений зі служби. Винним себе не визнав. 18 липня 1931 засуджений до ВТТ на 5 років з заміною посиланням на Урал строком на 3 роки. Був висланий в Свердловськ. Відповідно до постанови від 7 липня 1932 року достроково звільнений. Незабаром був відновлений в РСЧА.

Викладав у Військово-медичної академії ім. С. М. Кірова (1933-1941). 4 червня 1940 присвоєно звання генерал-лейтенант. З 1942 року у відставці. Помер у Москві в 1945 році.

Твори

• Бої 10-й піхотний. дивізії під Луцьком у липні 1916 року. Л., Воен. тіпогр. упр. справами НКВМ і РВС СРСР, 1926. 69 стор
• Бій у Лащева 27/14 і 28/15 серпня 1914 М. Держ. воєн. вид., 1926. 30 стор з схем.

Нагороди

• Орден Червоного Прапора
• Георгієвське зброя (ВП 09.03.1915)
• Орден Святого Володимира 3-го ст. (06.12.1912).
• Орден Святого Станіслава 3-го ст. з мечами та бантом (1905);
• Орден Святої Анни 3-й ст. з мечами та бантом (1905);
• Орден Святого Георгія 4-й ст. (1908)
• Орден Святого Станіслава 2-й ст. з мечами (1905);
• Орден Святого Володимира 4-го ст. з мечами та бантом (1906);

Комментарии

Сайт: Википедия