Наши проекты:

Про знаменитості

Первез Мушарраф: биография


Замахи

За період з 2003 по 2005 пережив три спроби замаху на його життя. Ще 14 замахів, за даними пакистанських спецслужб, були відвернені. Найгучнішими стали замахи 14 грудня і 25 грудня 2003.

14 грудня 2003 кортеж президента проїздив по мосту в околицях міста Равалпінді. Під мостом було закладено п'ять вибухових пристроїв, але завдяки спеціальній апаратурі, що приглушує радіосигнали, вони спрацювали вже після того, як кортеж перетнув міст.

25 грудня 2003 президентський кортеж, що їхав в Равалпінді, атакували дві вантажівки, начинені вибухівкою. Автомобіль смертника спочатку задавив на смерть поліцейського констебля, а потім зумів зачепити автомашину кортежу президента, в якій їхав шеф армійської розвідки Пакистану генерал-лейтенант Надім Тадж. Друга автомашина, керована іншим терористом, також вибухла, проте кортеж Мушаррафа не постраждав. Загинуло 14 випадкових перехожих, ще сорок чоловік травмовано. Слідство у цій справі йшло в умовах глибокої секретності. Точне число заарештованих офіційно не оголошене досі. Спочатку президент звинуватив в замаху міжнародну терористичну організацію «Аль-Каїда», але в ході розслідування пакистанські власті встановили, що замахи організували дві незалежні групи, в які входили армійські офіцери нижчої ланки та ісламські екстремісти. Людей, затриманих у рамках розслідування справи про два замахи, судили два різних військових трибунали. Організатори замахів були восени 2005 року засуджено до смертної кари через повішення і довічного ув'язнення.

Переобрання

В результаті неузгодженості дій законодавчої, юридичної та адміністративної гілок влади, і, в першу чергу, в результаті набули відкритий характер протиріч між П. Мушаррафом і головним суддею Верховного суду Іфтікхаром Мохаммедом Чоудхурі П. Мушарраф зіткнувся з різними перешкодами у питаннях передвиборного цензу і легітимності свого переобрання на пост президента, і Верховний суд зволікав з ухваленням рішення у цій справі.

28 вересня Верховний суд Пакистану дозволив Первезу Мушаррафу брати участь у президентських виборах, одночасно залишаючись головнокомандуючим армією. За те, щоб допустити Мушаррафа до виборів, проголосували шість з дев'яти верховних суддів, інші троє висловилися проти. Тим самим Верховний суд відхилив позов опозиційних партій, які наполягали на тому, що, згідно з конституцією, кандидатом у президенти може бути тільки цивільна особа, і вимагали зняти Мушаррафа з виборів, якщо він не відмовиться від посади головнокомандувача.

6 жовтня 2007 відбулися президентські вибори, перемогу на яких здобув чинний глава держави генерал Первез Мушарраф. Верховний суд, однак, відмовився підтвердити законність його обрання, поки він не звільниться з армійської служби в запас.

5 листопада суд планував розглянути питання про легітимність обрання Первеза Мушараффа на черговий президентський термін у жовтні 2007 року. На думку його супротивників, президент порушив закон, зберігши за собою пост командувача армією: відповідно до конституції, главою держави може бути тільки цивільна особа. Обстановку в Пакистані ускладнювало не тільки політичне протистояння між президентом і опозицією, але і що продовжуються теракти, організовані ісламістами.

3 листопада президент Пакистану Первез Мушарраф ввів в країні надзвичайний стан. Дія конституції була припинена, у великих містах було припинено мовлення приватних телевізійних каналів, у столиці також відключили телефонну мережу. Сім з сімнадцяти членів Верховного суду негайно визнали указ президента незаконним і були затримані. Військові заблокували підходи до основних урядовим об'єктах. У зверненні до нації Мушарраф пояснив своє рішення загрозою, яку створювали для країни ісламські екстремісти. Крім того, він послався на ворожу діяльність судової влади, що паралізував роботу уряду. Ситуацію ускладнювали та повідомлення про затримання керівників і активістів пакистанських опозиційних сил. Бхутто почала кампанію проти Мушаррафа, вимагаючи скасування надзвичайного стану. Незабаром лідер опозиції опинилася під домашнім арештом, а запланований її прихильниками «довгий марш» в Ісламабад був заборонений.