Микола Петрович Мозговий: біографія

Коротка біографія

У 1962-1966 роках навчався в Чернівецькому музичному училищі.

У 1969-1973 роках проходив навчання у Харківському юридичному інституті, який не закінчив не здавши державні іспити. Одночасно (1971-1973) навчався у Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва при Укрконцерті в Києві. Закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського за фахом «сольний спів» (клас К. Огнєвого).

З 1971 по 1994 - артист естради, соліст-вокаліст Укрконцерту. Починав кар'єру естрадного співака в ВІА «Беркут» (Івано-Франківськ), в 1977 році був запрошений до Київського мюзик-холу.

У 1979 році Софія Ротару заспівала його пісню «Край, мій рідний край» (рос .«Край, мій рідний край»), що зробило Мозгового широко відомим. Хоча є відомості, що авторство цієї пісні належить Володимиру Яцоле - відомому в Прикарпатті композитору, який починав свій творчий шлях практично в один час з Володимиром Івасюком і також, як і він, загиблому при нез'ясованих обставинах 18 жовтня 1979 (тобто, через приблизно півроку після загибелі Івасюка) в одному з парків Івано-Франківська.

У 1986 році отримав звання заслуженого артиста України, зібрав власну акомпануючий гурт «Вересень» (укр.«Вересень»). Виконуючи сольну авторську програму, деякий час був найбільш оплачуваними співаком в Україні. У свій час був референтом ЦК ЛКСМУ з культури.

У 1991 році припинив концертну діяльність і зайнявся менеджментом у сфері шоу-бізнесу: очолював Український художній фонд ім. В. Івасюка (з 1993 р.), влаштовував пісенні фестивалі («Море друзів», Ялта; імені В. Івасюка, Чернівці), в рамках яких проводилися конкурси молодих виконавців сучасної української пісні, керував власною студією звукозапису, яка з часом переросла в Державний театр пісні.

У 1994 році був удостоєний звання народний артист України. У тому ж році потрапив в автомобільну аварію, в результаті якої отримав перелом хребта і довго відновлювався.

З 1994 по 1999 роки - директор і художній керівник Українського державного театру пісні.

Влітку 1997 року дав скандальне інтерв'ю київським тижневику «Бульвар», в якому вкрай негативно висловився про сучасну українську естраду і звинуватив українських співаків у повальному співі під фонограму. Після публікації інтерв'ю Микола Петрович придбав багато ворогів, йому негласно заборонили виступати.

З 1999 року - на викладацькій роботі (професор (2004), завідувач кафедрою теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова).

Був одним із засновників і членом Ради партії «Справедливість» (2001-2007).

З березня 2005 року - генеральний директор і художній керівник Національного палацу мистецтв «Україна» .

У 2007 році отримав звання кандидата мистецтвознавства. Тема дисертації: «Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні».

Лауреат Республіканських, Всесоюзних та Міжнародних конкурсів артистів естради. В якості композитора неодноразово ставав лауреатом пісенного конкурсу Центрального телебачення СРСР «Пісня року». 31 серпня 2007 до свого 60-річного ювілею був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня«за видатний особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, багаторічну плідну працю».

Вранці 30 липня 2010 у Миколи Мозгового уві сні зупинилося серце. Прощання з композитором пройшло 1 серпня 2010 року в приміщенні палацу «Україна», відспівування відбулося в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. У той же день він був похований на Байковому кладовищі.

Дружина - Віолетта Борисівна Мозгова (1954), головний режисер палацу «Україна». Дочка - Олена Мозгова (1974), співачка, продюсер, колишня дружина співака Олександра Пономарьова. Онуки - Зоя та Євгенія.

Творчість

Пісні Миколи Мозгового відомі не тільки на Україну, а й далеко за її межами:

• «Минає день, минає ніч» (укр.«Минає день, минає ніч») (сл. Ю. Рибчинський)
• «Знов я у гори Іду» (укр.«Знову я в гори іду») (сл. Ю. Рибчинський)
• «Зачаровані слова» (укр.«Зачаровані слова») (сл. В. Герасимов)

Комментарии

Сайт: Википедия