Про знаменитості
Ісак Ізраїльович Мінц: біографія
03 лютого 1896 - 05 квітня 1991
радянський історик
Біографія
І. І. Мінц народився 22 січня (3 лютого) 1896 року в с. Кринички (нині Дніпропетровської області Україна) в сім'ї службовців. У роки громадянської війни - комісар 46-ї стрілецької дивізії (1919г.), Корпуси Червоного козацтва РСЧА. Після закінчення в 1926 році Інституту червоної професури на викладацькій роботі.
У 1932-1949 роки - завідувач кафедрами історії СРСР у МІФЛІ і МДУ, а з 1937 року і у ВПШ при ЦК КПРС. У 1947-1950 роки професор Академії суспільних наук. З 1950 по 1972 рік - завідувач кафедрою історії СРСР Московського педагогічного інституту ім. В. І. Леніна. З 1954 року - старший науковий співробітник інституту історії СРСР АН СРСР. З 1962 року - голова Наукової ради АН СРСР з комплексної проблеми «Історія Великої Жовтневої революції». У роки Великої Вітчизняної війни передав разом з колективом лауреатів (всього 15 чоловік) Сталінську премію у Фонд оборони.
І. І. Мінц помер 5 квітня 1991 року. Похований на Востряковському кладовищі в Москві.
Нагороди та премії
- ще два ордени і медалі
- два ордени Леніна
- Ленінська премія (1974) - за наукову працю «Історія Великого Жовтня» тт. 1-3 (1967-1973)
- орден Трудового Червоного Прапора (1946)
- Герой Соціалістичної Праці (1976)
- Сталінська премія першого ступеня (1946) -за наукову працю «Історія дипломатії» тт. II-III (1945)(з співавторами)
- Сталінська премія першого ступеня (1943) -за наукову працю «Історія громадянської війни в СРСР» Т. 2, опублікований в 1942 році(з співавторами)
- орден Жовтневої Революції
Наукові праці
- Мінц І.І.«Історія Великого Жовтня» в трьох томах (1967-1973)
- Узагальнюючий працю «Армія Радянського Союзу» (1942-1943)
- Мінц І.І.Рік 1918-й. - М. Наука. 1982. 576 с.
- Член авторського колективу «Історія КПРС»
- Член редколегії з «Історії громадянської війни»