Ганна Станіславівна Мінакова: біографія

Біографія

Живе в Харкові (Україна). Закінчила дев'ять класів Харківської середньої школи № 54, вісім класів Дитячої школи мистецтв № 2 імені П. Чайковського (педагог по класу спеціального фортепіано Л. М. Чернова), з чотирьох років відвідувала художню студію «Сто фантазій» (педагог Н. В. Кулініч ).

У 2004 р. закінчила з відзнакою фортепіанне відділення Харківського музичного училища ім. Б. М. Лятошинського (педагог А. Д. Самсонік).

У 2009 р. - магістр мистецтв, закінчила з відзнакою музичну відділення Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (спеціальність "фортепіано та орган», педагог - заслужений діяч мистецтв України М. О. Мельникова).

Лауреат Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. Г. Г. Нейгауза (2002). Учасник програм Міжнародного благодійного фонду Володимира Співакова.

Малюнки експонувалися в Російському музеї (Санкт-Петербург), Музеї сучасного російського мистецтва (Джерсі Сіті, США), Російському державному музеї природи (Москва), Центральному будинку працівників мистецтв ( Москва), на виставках у Харкові. У роботі використовує малі графічні форми із застосуванням переважно фломастерів, олівців, гелевих ручок, туші, паперу, коллажірованіє.

Автор книг і збірок віршів, опублікованих у різних виданнях (журналах, альманахах, газетах, антологіях) Харкова, Москви, Києва, Мюнхена, Оттави, Брюсселя, Бєлгорода, Сєвєродонецька, Владивостока, Нью-Йорка, Хабаровська, на безлічі сайтів в Internet.

З 2010 р. - літературний співредактор (разом зі Станіславом Мінаковим) журналу про мистецтві для школярів, педагогів та батьків "Введенська сторона" (Стара Русса, Росія).

Учасниця міжнародних літературних фестивалів: Міжнародного фестивалю поетів «Гілея» (Київ, 2001), Міжнародного молодіжного фестивалю поетів «003» під егідою журналів «Аріон», «Нова юність», «Новий світ» і уряду Москви (Будиночок Чехова, Москва, 2003), фестивалів сучасної поезії імені Чичибабіна і «Дворіччя» (Харків), «Каштановий дім» (Київ) і Волошинського ( Коктебель).

Вірші А. Мінакової перекладені українською С. Жаданом (збірка «Готелі Харкова», Фоліо, 2008).

А. Мінакова пише також прозу (опублікована в журналі «© оюз Письменників» (2009), черкаському альманасі «Пушкінське кільце» (2006), владивостоцькому альманасі «Сіхоте-Алінь» (2007), харківських газетах.
NКак журналіст публікує статті про класичної та сучасної музики в періодичних виданнях України та в Інтернеті.

Епізодично займається ілюструванням книг і створенням анімаційних фільмів.
nАнне Мінакової присвячені біобібліографічні статті - у книгах С. Чуприніна «Зарубіжжя. Російська література сьогодні »(Москва, 2008),« Письменники Харкова »(Харків, Майдан, 2003), літературно-критичні статті в різних виданнях (« Літературна газета »,« Новий світ »,« Прапор »,« Далекий Схід »,« Московська правда », газети« 2000 »,« Правда України »,« Живий журнал »(Київ), в Інтернеті та багато ін., радіо-і телепередачі (Харків, Москва).

Про віршах А. Мінакової писали А. Дмитрієв, І. Євса, І. Ріссенберг, В. Губайловський «Нотатки про поезію» від 9 квітня 2003, М. Галина, О. Поляков, Ю. Кабанков, Л. Чумакіна, Г. Стариковський, І. Скородинський «Явище Анни Мінакової віртуальному народу», А. Нитченка та ін
n

Комментарии