Мозес Мендельсон: биография

У 1778-79 рр.. Мендельсон перевів на німецьку мову (єврейськими літерами) П'ятикнижжя Мойсея і видав їх зі своїми коментарями на івриті під назвою «Нетівот ха-шалом» («Стежки світу», 1780-83). Мендельсон також відредагував і забезпечив примітками коментарі до інших книг Біблії. Надруковані єврейським шрифтом, ці переклади були доступні і для тих євреїв, які не вміли читати по-німецьки. Переклади Мендельсона заклали фундамент освіти серед євреїв Німеччини. Євреї Східної Європи, що читали лише на ідиш, отримали через релігійні тексти доступ до німецького літературної мови. З метою вивчення німецької мови переклад Мендельсона був перевиданий у 1836-38 рр.. у Варшаві і в 1848-53 рр.. у Вільні. З іншого боку, переклади Мендельсона послужили справі поновлення староєврейської мови, дали новий поштовх до розвитку писемної традиції євреїв і мали велике значення для розвитку літератури на івриті та культурного відродження євреїв Європи. Мендельсон перевів на німецьку мову також Псалтир, Пісня Пісень і одну з «Сіноід» ієхуда Галеві. Переклади Біблії викликали сильне невдоволення ортодоксальних рабинів. П'ятикнижжя, видане Мендельсоном, привселюдно спалювали євреї в Позена і Ліссі. Мендельсону лише насилу вдалося уникнути Херем, допомогла і допомогу влади. У той же час, головний рабин Берліна Цві Хірш Левін (1721-1800) попросив Мендельсона перевести на німецьку мову деякі розділи єврейського релігійного законодавства («Ритуальні закони євреїв», 1778).

У 1783 році Мендельсон видав капітальну працю «Єрусалим, або Про релігійної влади і іудаїзмі» (Jerusalem, oder ?ber religi?se Macht und Judentum, 1783), в якому він викладав свої погляди на державу і релігію, християнство та іудаїзм. На його переконання, девізом держави повинна бути віротерпимість, свобода совісті і думки, а відмінність віри не повинно служити перешкодою до використання цивільних прав. Церква ж не повинна користуватися іншою владою, крім переконання. Мендельсон стверджує, що християнство - релігія віри, в той час як іудаїзм - релігія справи. Християнство, на відміну від іудаїзму, надає догмату виняткове, абсолютне значення. Тора не наказує вірити в ті чи інші догми, а наказує виконувати закони, мета яких порядок і облагородити життя. Будучи одночасно переконаним раціоналістом і глибоко віруючою людиною, Мендельсон доводив, що в єврейській релігії немає суперечності між розумом і вірою. У той же час він відстоював необхідність збереження обрядового культу. Своїм сучасникам, які вибирають між релігією і громадським життям, він радив: «Носіть на собі, наскільки можете, тягар обох обов'язків - такий суворий вирок історії». Поява книги Мендельсона вітали найбільш видатні уми того часу. Мірабо визнав, що вона «гідна бути перекладеною на всі мови», а Кант писав Мендельсону, що вважає його книгу «провісниць великих реформ не тільки для єврейської нації, але і для інших народів».

Серед інших робіт філософа - «Про засади витончених мистецтв і наук» (Betrachtungen ?ber die Quellen und die Verbindungen der sch?nen K?nste und Wissenschaften, 1757); «Про високе й наївному у витончених науках» (?ber das Erhabene und Naive in den sch?nen Wissenschaften, 1758).

У 1785 році Мендельсон опублікував книгу, «Ранкові години, або лекції про існування Бога» (Morgenstunden, oder Vorlesungen ?ber das Dasein Gottes, 1785), присвячену морально-теологічному доказу буття Бога і стала його філософським заповітом. У ній він розвиває ідеї Спінози, однак на противагу йому, Мендельсон стверджує, що поряд з іманентним існуванням світу в Бозі, необхідно визнати і існування світу поза Богом, хоча і залежно від Нього. Тим самим і пантеїст повинен буде визнати акт творіння. Такою була, згідно Мендельсону, позиція Лессінга.

Галах

Мендельсон відносно мало писав про Галахи (єврейському законодавстві). Хатах Софер цитує Мендельсона під абревіатурою Рамаді в зв'язку з рішенням герцога Мекленбургского в 1772 році вести обов'язкову відстрочку похорону до третього дня після смерті. Мендельсон схвалив цей захід проти похорону живої людини. Хатах Софер висловився за традиційно швидкі похорон.

Бібліографія

На російською мовою

• Мойсей Мендельсон. Федон, або про бессметріі душі в трьох розмовах. СПб., 1841.
• Мойсей Мендельсон. Про питання «Що означає просвіщати?» (Переклад та вступна стаття М. Р. Деміна) / / «Філософський століття». Альманах. Вип. 27. «Енциклопедія як форма універсального знання: від епохи Просвітництва до епохи Інтернету» / Відп. редактори Т. В. Артем'єва, М. І. Мікешин. - СПб.: Санкт-Петербурзький Центр історії ідей, 2004. (Http://ideashistory.org.ru/a27.html)
• Мойсей Мендельсон. Міркування про духовне властивості душі людської. СПб., 1806.

Джерела

• Коротка єврейська енциклопедія, Вид. О-ва по дослідженню єврейських громад. Єрусалим: 1976-2005.
• Біографія Мойсея Мендельсона на сайті Sem40
• «Від Мойсея до Мойсея не було рівного Мойсея», стаття Євгена Берковича

Сайт: Википедия