Ентоні Де Мелло: біографія

Його книги про духовність стали широко відомими, багато в чому завдяки тому що його роботи є простими, легко доступними для будь-якого читача. У своїх книгах синтезував притчі східних народів, вчення християнства, буддизму, індуїзму, а також анекдоти, розповіді про Ходжу Насреддіна та інше. Його духовні думки були дещо спірними для догми католицизму, головним чином, оскільки багато його ідеї народилися під впливом східних світоглядів, переважно буддизму. Незважаючи на неприйняття багатьох християнських церковників, його роботи стали популярними в тому числі, і навіть перш за все, серед християн, особливо серед зацікавлених у вивченні духовності Святого Ігнатія (Ігнатій Лойола), шанувальником Духовних Вправ якого був Де Мелло.

Біографія

Тоні Де Мелло народився 4 вересня 1931 року в Санта-Круз, передмісті Бомбея. Його батьки, Френк і Луїза Де Мелло народилися в португальській колонії Гоа на південному сході Індії, і походили з індійських католицьких родин з 400-літньою традицією. Католицькій вірі його батьки були виключно віддані, і сам Тоні ще з дитинства хотів стати священиком. Тоні почав свою освіту в керованій єзуїтами школі Святого Снаніслава. 1 липня 1949 він став єзуїтом вступивши послушником у єзуїтську семінарію в передмісті Бомбея. Через двадцять років він стане ректором цієї семінарії. У 1952-1955 де Мелло вивчає філософію в Іспанії, приблизно після цього періоду він пережив якусь внутрішню еволюцію, коли з шанувальника дисципліни Ордена Єзуїтів він перетворюється на релігійного ліберала, все більше звертаючись до східної духовності та містиці. 23 березня 1961 став священиком, висвячений у церкві святого Петра у Бандра, Бомбей. У 1963-1964 вивчає психологію в Чикаго, США, де отримує ступінь магістра психології. Фрейдизм, колективні психотерапевтичні техніки Де Мелло також приносив у свої книги і медитації. У другій половині 60х, після викладання духовності в Італії, багато працює в Індії, де і засновує Інститут Пастирської Консультації та Духовності в місті Пуна, що переїхав пізніше в місто Лонавла, і згодом перейменований в Інститут «Садхана». 1 червня 1987 Де Мелло помер у Нью-Йорку. Похований на єзуїтському кладовищі при церкві св. Петра в Бандра, Бомбей, Індія. За життя Де Мелло видав всього чотири книги, ще кілька існували в рукописах і були видані після його смерті.

Позиція Католицької церкви

У 1998 році, через 11 років після смерті Де Мелло, Конгрегація у Віровчення видала «Попередження щодо праць батька Ентоні де Мелло SJ», де засудила багато його ідей, як несумісні з християнством. Кардинал Ратцінгер, що пізніше став Римським Папою, звертаючись до Конференції єпископів, закликав останніх прийняти рішення про вилучення його книг з обігу. Багато були стривожені, оскільки розглядали де Мелло як духовного лідера нового часу.

Однак пізніше Інформаційна Служба Ватикану в прес-релізі дала «Пояснювальну ноту» з докладними коментарями і цитатами з книг Де Мелло, які викликали попередні заперечення. У підсумку Католицька Церква стала просто закликати щоб книги Де Мелло видавалися з відповідним попередженням (що, втім, Де Мелло і сам робив) про те, що ці книги не були написані тільки для католицької аудиторії, і не все, що в них міститься, сумісно з католицьким віровченням.

Бібліографія

• 1985Call to Love (The Way to Love), Заклик до любові (Шлях до любові)
• 1978Sadhana: A Way to God, Садхана, шлях до Бога
• 1985One Minute of Wisdom, Одна хвилина Мудрості
• 1992Awareness, Усвідомлення
• 1984Wellspings
• 1998Awakening, Пробудження
• 1982The Song of the Bird, Навіщо співає птах
• 1988Prayer of the Frog "vol. II
• 1990Contact with God: Retreat Conferences
• 1992One Minute Of Nonsense, Одна хвилина дурості
• 1988Prayer of the Frog ", Молитва жаби

Комментарии

Сайт: Википедия