Мейлус Іван Гнатович: биография

25 грудня 1949 переведений в управління 29 ВА старшим льотчиком-інспектором транспортної авіації ГК ВДВ.

12 грудня 1950 йому було присвоєно звання«Військовий льотчик 1 класу», а 14 червня 1951 присвоєно чергове звання «підполковник» і 25 липня того ж року нагороджений орденом«Червоної Зірки».

В атестації на старшого інспектора, льотчика бомбардувальної авіації 29 ВА підполковника Мейлуса І. І. від 20 березня 1953 начальник відділу бойової підготовки 29 ВА підполковник Старченко писав: «За короткий проміжок часу успішно опанував реактивним літаком Іл-28. З початку льотної роботи має загальний наліт 2830 годин. У період з серпня 1949 року по березень 1953 налітав 987 годин. З них у хмарах із застосуванням системи ОСП - 222 години, 268 посадок. З 1950 по 1953 рік навчив по системі ОСП - 68 льотчиків. Перевірив техніку пілотування у 360 льотчиків ».

29 квітня 1954 нагородженийорденом« Червоної Зірки »за наліт в складних метеоумовах.

23 липня 1955 переведений в 52 БАД 76 ВАК 29 ВА (острів Сахалін) і призначений заступником командира з льотної підготовки.

12 вересня 1956 переведений в 47 БАД 30 ВА ПрібВО і призначений заступником командира з льотної підготовки, а вже 28 вересня того ж року нагороджений орденом«Червоного Прапора»за вислугу в СА.

23 липня 1957 Мейлусу І. І. присвоєно чергове військове знання «полковник», а 16 жовтня 1957 року він нагородженийорденом «Леніна»за наліт в складних метеоумовах.

12 липня 1959 він був призначений першим заступником командира 47 бад, проте зважаючи на відсутність вищої військової освіти та досягнення граничного терміну служби, а також подальшого скорочення ЗС СРСР, постало питання про перспективність подальшої служби.

Наказом Міністра Оборони від 18 листопада 1959 полковник Іван Гнатович Мейлус у віці 46 років звільнений в запас за вислугою встановлених термінів дійсної служби з правом носіння військової форми одягу. З списків частини виключений з 7 січня 1960 року.

Після звільнення Іван Гнатович Мейлус жив у місті Запоріжжя і працював спочатку диспетчером, а потім заступником начальника Запорізького аеропорту.

У період до 1964 року двічі обирався депутатом районної та міської Ради депутатів трудящих.

Помер 20 вересня 1987 року.

Похований Мейлус Іван Гнатович на Капустян кладовищі (центральна алея) м. Запоріжжя.

Пам'ять

• Прізвище Мейлуса Івана Гнатовича записана в Залі Слави Музею Великої Вітчизняної Війни в місті Київ (9 травня 1981 р.).
• На будинку де проживав Мейлус І. І. була встановлена ??меморіальна дошка (1985 р.).
• У місті Запоріжжі на Алеї Слави посаджений дуб з установкою меморіальної дошки з іменем Мейлуса І. І. (1965 р.).

Нагороди

• Герой Радянського Союзу.
• Три Ордена Вітчизняної війни I ступеня.
• Медаль «За бойові заслуги».
• Два Ордена Леніна.
• Чотири Ордена Червоного Прапора.
• Чотири Ордена Червоної Зірки.
• Орден Вітчизняної війни II ступеня.

Джерела

• Лукаш І. М. Солдати слави не шукали - Дніпропетровськ: Промінь, 1984
• Кавалери Золотої Зірки. - Донецьк: Донбас, 1976
• Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. М. Шкадов. - М.: Воениздат, 1988. - Т. 2 / Любов - Ящук /. - 863 с. - 100 000 прим. - ISBN 5-203-00536-2

Сайт: Википедия