Про знаменитості
Матільда ??Тосканська: біографія

маркграфиня Тосканська, також називаючи в історії Великої графинею
Біографія
Її батько Боніфацій III Тосканський був правителем більшості земель Північної Італії, включаючи Феррару, Модену, Мантую, Брешию, Реджо-Емілія, і мав титул «маркграф тосканський». Після смерті батька її мати Беатриса Лотарінгська була при ній регентшею.
У 1070 році вона з політичних міркувань таємно одружилась з Готфрідом Горбатим, герцогом Лотарингским, який помер в 1076 році. В її замку Каносса Григорій VII переховувався від Генріха IV, який в 1077 році приходив до нього туди на покаяння. Коли в 1081 році Генріх IV напав на Григорія, Матильда запобігла повному розгрому, і після смерті Григорія продовжувала ворогувати з Генріхом.
В 1089 році вона погодилась, на прохання папи Урбана II, на другий таємний шлюб з 18 -річним противником Генріха IV, Вельфом V, сином баварського герцога; цей шлюб був розірваний в кілька років. Пізніше Матильда підтримувала повстання Конрада і Генріха V проти батька.
Спадкоємицею своїх ленних земель і маєтків Матильда призначила римську церкву.
Боротьба між імператором і татами за це так зване спадщина Матильди тривала до XIII століття, в час цієї міжусобиці тосканські міста швидко розвинулися і досягли такої ж незалежності, як і міста Ломбардії. Таким чином, спадщина Матильди розпалося на цілий ряд міських областей: Флоренції, Лукки, Пізи, Сієни, Ареццо, Модени, Реджіо, Мантуї і Парми.
У літературі
Матильда Тосканська - помітний персонаж в історичному романі Михайла Казовського "Помста Адельгейди" (2005), адже саме вона зробила німецьку імператрицю Адельгейду (руську княжну Євпраксію Всеволодівну) своїм головним знаряддям у боротьбі проти Генріха IV.