Про знаменитості
Євген Кирилович Марчук: біографія
український політичний діяч, співробітник радянських та українських спецслужб, перший керівник Служби безпеки України в 1991 - 1994, прем'єр-міністр України в 1995 - 1996, кандидат наук
Народився 28 січня 1941 в селі Долинівка Одеської області УРСР (тепер Кіровоградська область Україна). У 1958 вступив до Кіровоградський педагогічний інститут ім. Олександра Пушкіна, який закінчив у 1963. Вже в студентський час був завербований в КДБ. Відразу після закінчення інституту Євген Марчук почав підйом по ієрархічній градації цієї організації. До 1977 він працював на оперативній службі, яку розпочав у званні молодшого лейтенанта. Після цього Євген Марчук перейшов на керівні пости, на яких він перебував до 1991. У 1990, будучи вже генералом, Євген Марчук був призначений першим заступником голови КДБ УРСР.
З червня 1991 по листопад того ж року Євген Марчук обіймав посаду державного міністра УРСР з питань оборони, державної безпеки і надзвичайних ситуацій. У листопаді 1991 він був призначений першим головоюСлужби безпеки України (СБУ), правонаступниці КДБ УРСР.
23 березня 1994 Євгену Марчуку було присвоєно звання генерала армії України. У липні 1994 він був знятий з посади голови СБУ і призначений віце-прем'єром у кабінеті Віталія Масола. З 31 жовтня 1994 Євген Марчук був першим віце-прем'єром, а 6 березня 1995 р. він був призначений виконуючим обов'язки прем'єр-міністра України. 8 червня 1995 Євген Марчук став прем'єр-міністром Украни. Цю посаду він займав менше року - до 27 травня 1996.
Будучи ще прем'єр-міністром України, Євген Марчук у грудні 1995 брав участь у довиборах народного депутата Верховної ради України від Миргородського (№ 324) виборчого округу. Він був обраний в першому турі 83,71% голосів виборців при 6 претендентів.
Незабаром тоді ще безпартійний Євген Марчук вступив в СДПУ (о). На парламентських виборах у березні 1998 він виступав під номером 2 цієї політичної сили і вдруге був обраний депутатом Верховної ради.
31 жовтня 1999 Євген Марчук брав участь у першому турі президентських виборів. На них він зайняв п'яте місце з тринадцяти, набравши 8,13% (2 138 356 голосів). Незважаючи на програш, йому вдалося через малий проміжок часу знову зайняти впливову посаду - з 10 листопада 1999 по 25 червня 2003 Євген Марчук був секретаремРади національної безпеки і оборони України. Саме тому 2 березня 2000 він покинув ряди народних депутатів України.
25 червня 2003 Євген Марчук був призначений міністром оборони України. Цю посаду він обіймав до 27 вересня 2004. Після своєї відставки порвав з СДПУ (о) Євген Марчук у грудні 2004 з групою однодумців створивПартію свободи, головою якої і був обраний.
На парламентських виборах 26 березня 2006 Євген Марчук виступав під номером 1 блоку партій «Євген Марчук - єдність», який очолювався Партією свободи. Блок отримав, проте, всього лише 11 004 голоси (0,06%) та Євген Марчук у Парлемент не пройшов. Після поразки на виборах Євген Марчук відійшов в українській політиці на задній план.
