французький математик, автор, на думку російського фізика, професора механіки в Санкт-Петербурзькому університеті і одного з авторів енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона Дмитра Костянтиновича Бобильова, кращого
Біографія
Поль ЕмільАппель народився 27 вересня 1855 року, в місті Страсбурзі.
У 1873 році Апель поступив у Вищу нормальну вищу школу в столиці Франції місті Парижі.
У 1876 році отримав вчений ступінь доктора математики, блискуче захистивши дисертацію: «Sur les propri? t? s des coubiques gauches et le mouvement h? licoпdal d un corps solide».
З 1885 року отримав кафедру професора раціональної механіки. У 1892 році Поль ЕмільАппель стає членом Французької академії наук.
У 1911 році ПольАппель стає членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. У 1925 році, за заслуги Апеля перед світовою наукою, він був обраний почесним іноземним членом Академії наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
З ряду численних написаних П. Е. Аппеля мемуарів, творів і праць з математики, механіки, геометрії і теорії функцій виділяється: «Sur les int? grales des fonctions а multiplicateur et leurs applications au d? veloppement des fonctions ab? liennes en series trigonometriques», написаний в 1889 році, за який учений, на поданням німецького математика (якого називають «батьком сучасного аналізу») Карла Вейєрштрасса був нагороджений премією короля Швеції Оскара II.