Наши проекты:

Про знаменитості

Олександр ПрокофьевічМаркевіч: біографія


Олександр ПрокофьевічМаркевіч біографія, фото, розповіді - видатний український зоолог
19 березня 1905 - 23 квітня 1999

видатний український зоолог

Біографія

Народився в с. Плоске Таращанського повіту Київської губернії. Батько - Прокіп Матвійович Маркевич-псаломщик сільської церкви, мати - Марія Іеремеевна Бордашевская із збіднілої польської шляхти. У 1906 р. родина О. П. Маркевича переїхала в с. Насташка. C 1912 по 1915 р. Олександр Маркевич відвідував церковнопарафіяльну школу. У 1915 р. він вступив до 1-й клас Києво-Софіївського духовного училища. В кінці серпня 1918 р. А. Маркевич, у зв'язку з революційними заворушеннями в Києві та області, не зміг продовжити навчання в Києво-Софіївському духовному училищі. І лише в кінці літа 1920 р. А. П. Маркевич поступив в останній класIБілоцерківської трудової школи. Навесні 1922 р., слідуючи пораді викладача-зоолога школи Ф. Д. Велікохатько, А. Маркевич почав вивчення риб р. Рось. Виступав з доповідями про свої дослідження на засіданнях зоологічного гуртка. Його дипломна робота - «Риби р. Рось ». Наукові дослідження А. П. Маркевича лягли в основу брошури Ф. Д. Велікохатько «Риби Білоцерківщини».

Після закінчення технікуму, Олександра Маркевича направили на роботу в с. Ставище Білоцерківського округу. Він викладав природничі дисципліни в школі с. Ставище та німецька мова в районній трудовій школі с. Розкішне, а також біологію в Ставищенської агропрофшколе. Влітку 1926 р. А. Маркевич отримав направлення від Білоцерківського нарпросвета до Києва на Всеукраїнські вищі інструкторські курси для підготовки методистів-біологів. Курси були організовані на базі Політехнічного інституту.

У 1926 р. успішно склав іспити в Університет ім. Т. Шевченка, в той час Київський інститут народної освіти. Був прийнятий наIкурс біологічного відділення профпросвещенія. Одночасно з навчанням, А. П. Маркевич працював на Дніпровській біостанції Академії наук. Брав участь в експедиціях біостанції, якими керував Д. Є. Белінга. У 1930 р. з відзнакою закінчив Університет. Рекомендований Вченою радою до аспірантури на кафедру, очолювану професором-дарвіністом І. І. Шмальгаузеном. Але, через відсутність місця, за рекомендацією І. Шмальгаузена був прийнятий до аспірантури першої в країні лабораторії паразитології та хвороб риб іхтіологічного ін-ту (Всесоюзний науковий ін-тут озерного та річкового рибного господарства) в Ленінграді. Керував лабораторією відомий вчений професор В. А. Догель. А. П. Маркевичу була затверджена аспірантська тема - «Паразити і хвороби риб у Немирівському господарстві». У кінці 1931 р. він захистив кандидатську дисертацію. А. П. Маркевич був призначений на посаду ст. наукового співробітника лабораторії іхтіопаразітологіі. З 1931 по 1935 рр.. читав курс «Хвороби риб» у Ленінградському рибопромислової технікумі. З 1933 р. обіймав посаду доцента кафедри біології Ленінградського хіміко-технологічного ін-ту інженерів громадського харчування. У січні 1934 р. А. П. Маркевичу присвоєно звання професора. Навесні 1935 р. він був запрошений своїм вчителем акад. І. І. Шмальгаузеном до Києва. А. П. Маркевич очолив Секцію морфології безхребетних тварин (Ін-тут зоології та біології ВУАН). Тоді ж став виконувати обов'язки завідувача кафедрою зоології безхребетних Київського ун-ту (1935-1941 рр.).. Влітку 1936 р. брав участь в експедиції на Баренцове море. У 1939 р. захистив докторську дисертацію - «Паразитичні веслоногие СРСР і суміжних країн». А. П. Маркевич брав участь у створенні перших на Україні груп паразитологів на базі Київського ун-ту та Ін-ту зоології АН УРСР. Він зайняв посаду професора кафедри зоології Київського ун-ту і, одночасно, керував відділом паразитології Інституту зоології АН УРСР, ст. науковий співробітник НДІ біології при КДУ, член Вчених рад Університету ім. Т. Шевченка, Інституту зоології, Карадагської біологічної станції, біологічного ф-ту КДУ, член комісії з паразитологіям проблем при АН СРСР, відповід. редактор наукових видань біофаку КДУ, депутат Сталінського райради м. Києва. З початком Великої Вітчизняної війни О. П. Маркевич перебував в евакуації, спочатку в Саратові, а потім в Уфі (Башкирська АРСР). В Уфі А. П. Маркевич продовжив дослідження паразитів і паразитозів сільськогосподарських тварин. 9 травня 1943 Раднарком СРСР прийняв постанову про переїзд АН УРСР у Москву. У жовтні 1943 р. професор А. П. Маркевич разом з іншими співробітниками АН УРСР приїхав до столиці. Олександр Прокопович Маркевич приступив до роботи в Інституті гельмінтології, директором якого був акад. К. І. Скрябін. Наприкінці березня 1944 р. співробітники Академії наук повернулися до Києва. А. П. Маркевич зайнявся відновленням діяльності відділу паразитології, кафедри зоології безхребетних і паразитології, він був призначений на посаду проректора з науки Київського ун-ту. У 1945-1950 рр.. очолював кафедру паразитології та інвазійних хвороб Київського ветеринарного інституту. У 1950 р. А. П. Маркевич обраний чл.-кор. АН УРСР. 23 січня 1957 обраний академіком АН УРСР. У 1944-1958 рр.. завідував кафедрою зоології безхребетних Університету ім. Т. Шевченка. А також, в 1935-1970 рр.. - Завідувач відділом паразитології Ін-ту зоології, в 1946-1947 рр.. - Заступник директора цього ін-ту, в 1948-1950 рр.. - Директор Інституту зоології. А. П. Маркевич у 1973-1978 рр.. - Завідувач сектором паразитології Інституту зоології АН УРСР. У 1971-1973 рр.. і в 1978 р. - завідувач відділом гідропаразітологіі Інституту гідробіології АН УРСР. У 1970-1972 рр.. - Академік-секретар відділення загальної біології АН УРСР.

Комментарии