Ендрю Стюарт Мюррей Макколл: биография

Свою другу гру за «Евертон» Макколл також зіграв на «Веллі Перейд», коли його запросив колишній одноклубник Марк Елліс взяти участь у своєму прощальному матчі. За три роки на «Гудісон Парк» Макколл провів 103 поєдинку, а також встиг дебютувати у складі національної збірної Шотландії. Однак Стюарту так і не вдалося завоювати з «Евертоном» жодного трофея, команда постійно знаходилась в середині турнірної таблиці і за ці роки зайняла лише 8-е, 6-е і 9-е місця.

«Рейнджерс »

У 1991 році Макколл перейшов в шотландський« Рейнджерс »за 1,2 мільйона фунтів, в команду, яка тільки виграла свою третю поспіль Прем'єр-лігу. Під керівництвом Волтера Сміта, Макколл шість разів поспіль вигравав чемпіонат і допоміг «Рейнджерс» стати топовим клубом ліги, після тих невдалих років, коли команді завжди доводилося наздоганяти Селтік і «Абердін» у боротьбі за «золото». У своєму першому сезоні на «Айброкс», його «Рейнджерс» спочатку став чемпіоном країни і зробив кубковий дубль, ставши володарем Кубка Шотландії та Кубка Ліги. А вже в сезоні 1992-93 команда святкувала свій найбільший успіх - в обох фіналах кубків, «Рейнджерс» здолав «Абердин» з однаковим рахунком 2-1 і фінішував першим в чемпіонаті, обійшовши своїх головних конкурентів на 9 очок. Згодом Макколл дебютував в єврокубках, де його клуб мав чудову можливість вийти у фінал Ліги Чемпіонів 1993 року, однак «Рейнджерс» посів друге місце в півфінальній групі і пропустив перед собою французький «Марсель», який і став володарем трофею. У сезоні 1993-94 «Рейнджерс» виграв ще один Кубок Ліги та національну першість, однак поступився «Данді Юнайтед» у фіналі Кубка Шотландії з рахунком 1-0. У наступному сезоні «Рейнджерс» виграв чемпіонат з відривом в 15 очок від найближчого переслідувача команди «Мотервелл», однак, цього разу команді не вдалося завоювати жоден з кубків. У сезоні 1995-96 гандикап «Рейнджерс» на фініші від «Селтіка» складав лише 4 очки, втім, команда встановила новий рекорд ліги, набравши 87 очок за сезон. Макколл взяв участь в четвертому для себе Кубку Шотландії, в якому «Рейнджерс» здобув перемогу над «Хартс» з розгромним рахунком 5-1. «Рейнджерс» знов обійшов «Селтік» в чемпіонській гонці в сезоні 1996-97, і взяв реванш у «Хартс», перегравши їх у фіналі Кубка Ліги з рахунком 4-3. У наступному сезоні «Рейнджерс» змагався за десятий поспіль трофей чемпіонату, але в останньому турі їх обійшов «Селтік» на два очки. Цей сезон виявився невдалим для Макколла на "Айброкс», його команда не змогла виграти жодного трофея і припинила боротьбу за обидва кубка.

У лютому 2008 року Макколл став сімдесят першому номінантом в залі слави «Рейнджерс». Під час церемонії, Макколл отримав нагороду від свого колишнього одноклубника по «Рейнджерс», Аллі Маккойст.

Повернення в «Бредфорд»

Контракт Макколла з «Рейнджерс» закінчувався в 1998 році, але більшість гравців тієї команди, яку створив Волтер Сміт, вже залишили його, і Макколл також мав право перейти на правах вільного агента в один з англійських клубів. Першими командами, які виявили інтерес у придбанні Макколла, були «Барнслі» і «Хаддерсфілд Таун», проте Стюарт вирішив приєднатися до своєї колишньої команди - «Бредфорд Сіті», де відразу ж був призначений її капітаном. Молодий наставник команди Пол Джуелл мав на меті створити міцний і дружний колектив для боротьби з клубами Прем'єр-ліги, тому вирішив трохи підсилити склад, придбавши центрального півзахисника Гарета Веллі та нападника Лі Міллза, який згодом став кращим бомбардиром «Бредфорда». Проте сезон для Бредфорд Сіті розпочався не дуже вдало - команда здобула лише одну перемогу в семи стартових поєдинках. Однак у другій частині сезону, «Сіті» вже змагався з «Іпсвіч Таун» і «Бірмінгем Сіті» за другу позицію, яка давала право на підвищення у Прем'єр-лігу, і постійно наздоганяв «Сандерленд», який очолював турнірну таблицю. Також Джуелл запросив ще двох гравців, які виступали в команді на правах оренди, Лі Шарпа та Діна Віндасса, щоб вже остаточно забезпечити перемогу в матчі передостаннього туру проти аутсайдера ліги «Оксфорд Юнайтед». На жаль, матч закінчився нульовою нічиєю, а Стюарт упустив прекрасну можливість забити переможний гол на останніх хвилинах зустрічі, і тим самим вихід у Прем'єр-лігу вирішувалося вже в останньому турі чемпіонату. День по тому, Макколл був названий кращим гравцем року в своїй команді. 9 травня 1999 «Бредфорд» переміг «Вулверхемптон» з рахунком 3-2 на «Моліно» і забезпечив собі право грати в Прем'єр-лізі, обійшовши в турнірній таблиці «Іпсвіч Таун», команду, яка перешкодила Макколл і «Бредфорд Сіті» пробитися в Вищий дивізіон 11 років тому.