Сінклер Льюїс: біографія

Сім'я. Перші кроки в літературі

Народився в нещодавно відбудованому містечку Сок-Сентр (англ.Sauk Centre, Міннесота), в сім'ї єдиного на все місто лікаря. З п'ятнадцяти років працював складачем в місцевій друкарні. В університеті готував себе до кар'єри газетяра, під час і після навчання практикувався в периферійних виданнях від Айови до Каліфорнії, охоче виконуючи функції репортера. Саме на цій роботі Льюїс детально вивчив життя американської провінції, побут і звичаї простих американців.

Вже в той час він пише, крім газетних нарисів, безліч оповідань, які публікуються в газетах, на які він працює.

Перший роман Льюїса «Наш містер Ренн» (англ.«Our Mr Wrenn») вийшов у 1914.

Восени 1916 починаючого письменника знайомлять з Джеком Лондоном, що переживають глибоку творчу кризу. Лондон вирішив купити сюжет для нового роману, і Льюїс, який набив руку в творі сюжетів, продав йому сюжет для роману, спочатку має назву «Бюро вбивств». Роман цей, однак, Лондон встиг лише почати, так як 22 листопада 1916 несподівано помер. Заплачених за сюжет грошей Льюїсу вистачило, щоб купити собі нове пальто.

Творча манера. Основні твори

У ранньому періоді своєї творчості Сінклер Льюіс виступає як автор типових для того часу літературних творів, тема яких - кар'єра одинаки, вихідця з громадських «низів», що пробиває собі дорогу в суспільство. Конфлікт між особистістю та суспільством, що служить основним рушійним протиріччям усієї творчості письменника, трактується у всіх цих творах якпозасоціальнапроблема. Розвиток цього протиріччя дається тут екстенсивно, в просторовому плані, шляхом відходу в екзотику подорожей («Наш містер Ренн», «Політ сокола»), в спорт («На вільному повітрі»), і т. п.

Серед творів цього періоду дещо осібно стоїть роман «Робота» (англ.The Job, 1917; в російській перекладі - «Уна Гольден») - історія одного з багатьох трудящих жінок Америки, створює собі кар'єру довголітнім працею . У цьому романі немає вже того екзотизму, того відходу в романтику, які характеризують інші твори Льюїса того ж періоду. «Робота» містить в собі зародки тих паростків, які в своєму подальшому розвитку зумовили перетворення письменника з белетриста в художника соціальної тематики.

Але якісний перелом у творчості Льюїса відноситься лише до часу появи «Головною вулиці» (англ.Main Street, 1920) - роману, який став таким же прапором для радикальної американської інтелігенції початку 20-х рр.. в галузі художньої літератури, яким була для неї в області ідеології відома «Цивілізація Сполучених штатів» Гарольда Стернса (англ.«Civilisation in the United States», Stearns, Harold Edmund).

Криза американської економіки, що прийшов на зміну «процвітання» часів Першої світової війни, викликав рух протесту в колах дрібних американських власників і в особливості американського фермерства. Цей рух вилилося в радикальну течію американської інтелігенції і висунуло на авансцену літератури цілу плеяду письменників, що ввійшли в літературну історію під назвою «людей 20-х років». До них, поряд з Шервудом Андерсоном, Бен Хект, Флойдом Деллом та ін слід віднести і Сінклера Льюїса. Початок подібної «соціальної» літературі поклали ще в кінці XIX століття такі письменники-реалісти, як Хемлін Гарленд, Стефан Крейн і Френк Норріс. Безпосереднім же попередником Льюїса в цьому плані є Едгар Лі Мастерс, основний твір якого - «Антологія Спун Рівер» (англ.«Spoon River Antology», 1915) проклало шляхи для «Головною вулиці». Подібно автору «Антології Спун Рівер», Сінклер Льюіс в «Головній вулиці» повстає проти лицемірства, обмеженості і нетерпимості провінційної Америки. Якщо раніше романтика, мрії про нереальному світі були для письменника засобом примирення суперечностей між його героями і дійсністю, то тепер в його творчості починається період руйнування ілюзій. Відштовхування персонажів Льюіса від їх суспільного середовища набуває відому соціальну спрямованість. Характерно, що в кінці роману «Головна вулиця» письменник оголошує: сміх залишається для протестуючої героїні (Керол), що повернулася до свого сімейного вогнища, «єдино можливим знаряддям боротьби».

Комментарии