Микола Олександрович Лунін: біографія

Дитинство

Народився в Одесі в сім'ї службовця в 1907 році. Дитинство і підліткові роки провів у Маріуполі. Жив неподалік від Морського вокзалу. Навчався у школі № 31. Після закінчення школи став працювати камбузніком, юнгою, матросом на судах портфлота. Після семирічки в 1925 році їде до Ростова-на-Дону вчитися в морському політехнікумі (нині - Морехідний училище імені Сєдова). Плавав на баркентина «Вега».

Кар'єра

У 1935 році він, вже як старший помічник капітана танкера «Азнефть», був покликаний у Військово-Морський Флот і став слухачем Вищих курсів з підготовки командирів для підводного плавання.

У 1938 році його заарештували за надуманим доносом. Через 13 місяців Луніна звільнили з-під варти.

Командир Щ-421

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Лунін командував (з 1940 року) підводним човном «Щ-421» серії X типу «Щука» на Північному флоті. Під командуванням капітана 3-го рангу Луніна «Щ-421», згідно з його заявами, потопила сім кораблів і транспортів супротивника загальною водотоннажністю 49 тис. тонн. Однак підтвердженим документально є потоплення тільки одного пароплава: 5 лютого 1942 року «Щ-421» потопила німецький пароплав «Консул Шульте» (2975 брт). На початку квітня 1942 року «Щ-421» була нагороджена орденом Червоного Прапора. Тоді ж Луніну було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

28 лютого 1942 Лунін отримує нове призначення і стає командиром підводного крейсера «К-21».

Атака «Тірпіца»

18 червня 1942 К-21 вийшла у четвертий похід з метою дії на морських комунікаціях противника в районі Варде. 28 червня підводний човен зайняла позицію на північ від острова Рольвсе з метою прикриття конвою PQ-17. 5 липня в 16.22 човен встановила акустичний, а 17.00 - і візуальний контакт з німецькою ескадрою, що складалася з лінкора «Тирпиц», важких крейсерів «Адмірал Шеер» і «Адмірал Хіппер», 7 есмінців і 2 міноносців. Лунін прийняв рішення атакувати супротивника, і почав маневрування, що завершилося торпедним залпом з чотирьох кормових апаратів у 18.01, Після чого підводний човен почав відрив від ескадри на глибині 30 м. Атака ускладнювалася гарну видимість і малим хвилюванням моря (що змушувало командира, щоб уникнути виявлення човна, дуже обмежено користуватися перископом), а також високою швидкістю і маневруванням німецької ескадри. Зокрема, несподіваний маневр німецьких кораблів зірвав атаку з 6-ти носових апаратів, тому противник був атакований кормою - 4-торпедним залпом з кормових ТА, після чого човен відразу пішла на занурення і лягла на курс відходу. Безпосередньо результатів атаки Лунін не спостерігав, на човні лише було зафіксовано два вибухи в 18.04, а також ряд глухих розкотистий вибухів в 18.31-18.38. У звіті за підсумками походу, Лунін вважав достовірним влучення двох торпед в «Тирпиц», також допускаючи, що торпеди могли потрапити і в есмінці ескорту, після чого на ньому вибухнули глибинні бомби (коли потоплений корабель (-і) досяг глибини, на яку були встановлені підривники глибинних бомб). Згодом, вже після війни, Лунін змінив думку і порахував, що в «Тирпиц» потрапила тільки одна торпеда, друга ж, як він і вважав раніше, потрапила в есмінець ескорту. Після повернення до бази, підводному човні так і було зараховано: потоплення есмінця і пошкодження «Тірпіца». Німецькі та інші зарубіжні джерела не підтверджують результативність атаки - запис про попаданнях відсутня в збережених вахтових журналах «Тірпіца» та інших кораблів ескадри (у них взагалі не відображено сам факт атаки, німці її не виявили, чому і не стали переслідувати підводний човен), після атаки ескадра кілька годин продовжувала йти високим ходом, після повернення на базу ремонт корабля не проводився, відсутні будь-які згадки про атаку у спогадах екіпажу корабля. Також в даний час відома доля всіх есмінців німецького флоту, 5 липня 1942 втрат кораблів цього класу в німецькому флоті не зафіксовано. Згідно з розрахунками і дослідженнями к.і.н. М. Е. Морозова, К-21 не мала можливості потрапити в «Тирпиц», оскільки Лунін допустив помилки у визначенні параметрів руху ескадри і стріляв з позамежною дистанції (близько 20 кбт) під великим курсовим кутом. Вибухи, почуті на підводному човні, пояснюються вибухом торпед при ударі об грунт або вибухами глибинних бомб, скинутих одним з кораблів ескорту.

Комментарии