Наши проекты:

Про знаменитості

Еміль Лотяну: біографія


Еміль Лотяну біографія, фото, розповіді - радянський, молдавський кінорежисер, сценарист, поет
06 листопада 1936 - 18 квітня 2003

радянський, молдавський кінорежисер, сценарист, поет

Біографія

Його предки по батьківській лінії були вихідцями з Буковини, де носили прізвище Лотоцький. Після приєднання до СРСР вони емігрують до Бухареста і змінюють прізвище на Лотяну. У 1953-1955 роках навчався на акторському факультеті Школи-студії МХАТ. У 1962 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Г. Рошаля та Ю. Геник).

У 1952-1954 рр.. був актором драматичного театру ім. А. С. Пушкіна. У 1962-1973 працював режисером на кіностудії «Молдова-фільм», де дебютував з героїко-революційної стрічкою «Чекайте нас на світанку» (1963). У 1966 році Еміль Лотяну поставив картину про молдавських Чабанах «Червоні поляни». У кінопоемі «Лаутаро» (1971), зазначеної призом кінофестивалю в Сан-Себастьяні, режисер розповів про долю народних музикантів.

З 1973 року Лотяну працював на кіностудії «Мосфільм». Особливу популярність йому принесли екранізація М. Горького «Табір іде в небо», екранізація Чехова «Мій ласкавий і ніжний звір» і фільм «Анна Павлова», присвячений життю великої російської балерини.

Наприкінці 1980-х років він знову повернувся на «Молдова-фільм», працював на молдавському телебаченні, де екранізував поему М. Емінеску «Лучаферул». У 1987-1992 рр.. - Президент Спілки кінематографістів Молдови. Викладав на курсах для акторів театру в Кишинівському Інституті Мистецтв.

У 1998 поставив у МХАТі імені М. Горького спектакль «Пристрасті за Антоша». Автор декількох збірок віршів і оповідань, сценаріїв всіх своїх фільмів. Автор віршів до фільму «Восьме чудо світу» (1981). Еміль Лотяну похований на Ваганьківському кладовищі в Москві.

Нагороди

  • «Анна Павлова» n
    • премія за кращий іноземний фільм на міжнародному кінофестивалі в Оксфорді, 1984
    • диплом за особливі заслуги у розвитку кінематографа на міжнародному кінофестивалі в Оксфорді, 1984
    n
  • «Табір іде в небо» n
    • диплом за кращу режисуру міжнародного кінофестивалю «Fest-77» у Белграді, 1977
    • диплом за найкращий фільм міжнародного фестивалю у Празі, 1977
    • Золота Раковина міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні, 1976
    n
  • «Червоні поляни» - спеціальний диплом регіонального кінофестивалю в Кишиневі, 1967
  • «Лаутаро» n
    • спеціальна премія журі міжнародного фестивалю в Сан-Себастьяні, 1972
    • Срібна Мавка міжнародного кінофестивалю в Неаполі, 1972
    • спеціальний диплом міжнародного кінофестивалю в Орвіенто, 1972
    • друга премія (Срібна Раковина) міжнародного фестивалю в Сан-Себастьяні, 1972
    n
  • «Лучаферул» - Національна премія, 1988
  • «Це мить» n
    • премія регіонального кінофестивалю в Мінську, 1969
    • друга премія за кращий історико-революційний фільм Всесоюзного кінофестивалю в Мінську, 1970
    n

Еміль Лотяну у 1969 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР, в 1980 році став Народним артистом Росії.

Комментарии

Сайт: Википедия