Про знаменитості
Еміль Лотяну: біографія
06 листопада 1936 - 18 квітня 2003
радянський, молдавський кінорежисер, сценарист, поет
Біографія
Його предки по батьківській лінії були вихідцями з Буковини, де носили прізвище Лотоцький. Після приєднання до СРСР вони емігрують до Бухареста і змінюють прізвище на Лотяну. У 1953-1955 роках навчався на акторському факультеті Школи-студії МХАТ. У 1962 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Г. Рошаля та Ю. Геник).
У 1952-1954 рр.. був актором драматичного театру ім. А. С. Пушкіна. У 1962-1973 працював режисером на кіностудії «Молдова-фільм», де дебютував з героїко-революційної стрічкою «Чекайте нас на світанку» (1963). У 1966 році Еміль Лотяну поставив картину про молдавських Чабанах «Червоні поляни». У кінопоемі «Лаутаро» (1971), зазначеної призом кінофестивалю в Сан-Себастьяні, режисер розповів про долю народних музикантів.
З 1973 року Лотяну працював на кіностудії «Мосфільм». Особливу популярність йому принесли екранізація М. Горького «Табір іде в небо», екранізація Чехова «Мій ласкавий і ніжний звір» і фільм «Анна Павлова», присвячений життю великої російської балерини.
Наприкінці 1980-х років він знову повернувся на «Молдова-фільм», працював на молдавському телебаченні, де екранізував поему М. Емінеску «Лучаферул». У 1987-1992 рр.. - Президент Спілки кінематографістів Молдови. Викладав на курсах для акторів театру в Кишинівському Інституті Мистецтв.
У 1998 поставив у МХАТі імені М. Горького спектакль «Пристрасті за Антоша». Автор декількох збірок віршів і оповідань, сценаріїв всіх своїх фільмів. Автор віршів до фільму «Восьме чудо світу» (1981). Еміль Лотяну похований на Ваганьківському кладовищі в Москві.
Нагороди
- «Анна Павлова» n
- премія за кращий іноземний фільм на міжнародному кінофестивалі в Оксфорді, 1984
- диплом за особливі заслуги у розвитку кінематографа на міжнародному кінофестивалі в Оксфорді, 1984
- «Табір іде в небо» n
- диплом за кращу режисуру міжнародного кінофестивалю «Fest-77» у Белграді, 1977
- диплом за найкращий фільм міжнародного фестивалю у Празі, 1977
- Золота Раковина міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні, 1976
- «Червоні поляни» - спеціальний диплом регіонального кінофестивалю в Кишиневі, 1967
- «Лаутаро» n
- спеціальна премія журі міжнародного фестивалю в Сан-Себастьяні, 1972
- Срібна Мавка міжнародного кінофестивалю в Неаполі, 1972
- спеціальний диплом міжнародного кінофестивалю в Орвіенто, 1972
- друга премія (Срібна Раковина) міжнародного фестивалю в Сан-Себастьяні, 1972
- «Лучаферул» - Національна премія, 1988
- «Це мить» n
- премія регіонального кінофестивалю в Мінську, 1969
- друга премія за кращий історико-революційний фільм Всесоюзного кінофестивалю в Мінську, 1970
Еміль Лотяну у 1969 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР, в 1980 році став Народним артистом Росії.