Про знаменитості
Гліб Євгенович Лозино-Лозинський: біографія
07 січня 1910 - 28 листопада 2001
один з провідних розробників радянської авіаційно-космічної техніки
Доктор технічних наук, Герой Соціалістичної Праці (1975), лауреат Ленінської (1962) і Сталінських (1950, 1952) премій, Генеральний конструктор ВАТ НВО «Блискавка», генерал-майор (1999).
Біографія
Народився 25 грудня 1909 року (за новим стилем - 7 січня 1910 року), в місті Києві в сім'ї столбового дворянина. Батько був присяжним повіреним, коли почалася революція Лозино-Лозинський жили в місті Кременчуці. Тут Гліб закінчив трудову школу, причому пішов одразу в сьомий клас. Потім два роки провчився в профтехшколі, де отримав спеціальність слюсаря.
У 1926 році вступив до Харківського механіко-машинобудівний інститут, який успішно закінчив у 1930 році, з кваліфікацією інженера-механіка за спеціальністю «Паротехніка». За розподілом був направлений на Харківський турбогенераторний завод.
У 1932 році переходить на роботу в Харківський авіаційний інститут інженером науково-випробувальної станції. З цього часу вся діяльність молодого конструктора була пов'язана з авіабудуванням.
В авіації починав як фахівець із двигунів, створив першу в країні форсажну камеру для турбореактивного двигуна. Керівник проекту «Спіраль». Провідний розробник МТКК «Буран». Керівник проекту багаторазової авіаційно-космічної системи «МАКС». Програма «МАКС» отримала золоту медаль (з відзнакою) і спеціальний приз прем'єр-міністра Бельгії в 1994 році в Брюсселі на Всесвітньому салоні винаходів, наукових досліджень і промислових інновацій «Брюссель-Еврика-94». Автор десятків інших проектів.
В ОКБ Мікояна з 1941 року. Учасник організації серійного виробництва винищувачів від «МіГ-9» до «МіГ-31». Головний конструктор з 1971 року. Брав безпосередню участь у створенні фронтового винищувача «МіГ-29». Генеральний конструктор літака-перехоплювача «МіГ-31» Г. Є. Лозино-Лозинський був удостоєний звання Герой Соціалістичної Праці.
Жив у місті Москві. Раптово помер 28 листопада 2001 року на 92-му році життя. Похований у Москві на Донському кладовищі.
Нагороди та звання
- Нагороджений також орденом «За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (1997), двома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки.
- Удостоєний звання лауреата Ленінської і двох Сталінських премій.
- Герой Соціалістичної Праці (1975).