Лідія: біографія

Біографія

Лідія (Ліля) Литвяк народилася в Москві 18 серпня 1921 року. З 14 років займалася в аероклубі. У 15 років вона вже зробила свій перший самостійний політ. Після закінчення Херсонської авіаційної школи льотчиків-інструкторів працювала у Калінінському аероклубі. Підготувала 45 льотчиків. У 1937 році батько Лілії був арештований і розстріляний.

У 1942 році була зарахована в 586 ІАП, «жіночий авіаполк», приписавши відсутні 100 годин нальоту. Освоїла винищувач Як-1. Перший бойовий виліт зробила в небі над Саратовом. У серпні 1942 року в групі збила німецький бомбардувальник Ju-88. У вересні була переведена в 437-й винищувальний авіаційний полк (287-а винищувальна авіаційна дивізія, 8-а повітряна армія, Південно-Східний фронт).

13 вересня у другій бойовому вильоті над Сталінградом збила бомбардувальник Ju- 88 і винищувач Me-109. Льотчиком Me-109 виявився німецький барон, який отримав 30 повітряних перемог, кавалер Лицарського хреста. 27 вересня в повітряному бою з дистанції 30 м вразила Ju-88. Потім у парі з Р. Бєляєвої збила Me-109.

У цей час на капоті літака Лідії на її прохання була намальована біла лілея, і Литвяк отримала прізвисько «Біла лілія Сталінграда», і «Лілія» стала її радіопозивні.

Незабаром її перевели в 9-й винищувальний авіаційний полк - своєрідну збірну кращих льотчиків, створену для завоювання переваги в повітрі. Під час служби в полку в кінці грудня 1942 Литвяк знищила неподалік від свого аеродрому бомбардувальник Do-217. Наприкінці 1942 року вона була переведена в 296-й ІАП.

11 лютого 1943 в повітряному бою збила 2 літаки супротивника - особисто Ju-88 і в групі FW-190. Незабаром в одному з боїв літак Литвяк був підбитий, і вона змушена була приземлитися на території, зайнятій противником. Коли німецькі солдати спробували взяти її в полон, один з льотчиків-штурмовиків прийшов до неї на допомогу: вогнем з кулеметів змусив німців залягти, а сам приземлився і взяв Литвяк на борт.

23 лютого 1943 Лілія Литвяк отримала свою першу бойову нагороду - орден Червоної Зірки.

22 березня в районі Ростова-на-Дону брала участь у перехопленні групи німецьких бомбардувальників. У ході бою їй вдалося збити один літак. Помітивши шістку Me-109, вступила з ними в нерівний бій, даючи своїм бойовим товаришам виконати бойове завдання. У ході бою була важко поранена, але зуміла навести пошкоджений літак на аеродром.

Після лікування була відправлена ??доліковуватися додому, але через тиждень знову була в полку.

5 травня 1943 вилетіла на супровід бомбардувальників, в ході бою збила ворожий винищувач, ще один збила через 2 дні.

Наприкінці травня Лілія Литвяк збила ворожий аеростат - корректировщик артилерійського вогню, який не могли збити з-за сильного зенітного прикриття. Вона заглибилася у тил противника, а потім з глибини, зайшовши проти сонця, на максимальній швидкості пролетіла до аеростата і вогнем з усього озброєння рознесла його на шматки. За цю перемогу вона отримала орден Червоного Прапора.

21 травня 1943 року в бою загинув чоловік Лілії Литвяк Герой Радянського Союзу О. Ф. Соломатін.

15 червня Лілія Литвяк збила Ju-88 , а потім, відбиваючись від шестірки німецьких винищувачів, збила один з них. У цьому бою вона отримала легке поранення і в госпіталь їхати відмовилася.

18 липня в сутичці з німецькими винищувачами Литвяк та її краща подруга Катя Буданова були збиті. Литвяк вдалося вистрибнути з парашутом, а Буданова загинула.

Наприкінці липня - початку серпня 1943 йшли важкі бої по прориву німецької оборони на рубежі річки Міус, закриває дорогу на Донбас. Бої на землі супроводжувалися впертою боротьбою за перевагу в повітрі. 1 серпня 1943 Лілія Литвяк зробила 4 бойових вильоту, в ході яких збила особисто 2 літаки противника і 1 у групі. З четвертого вильоту вона не повернулася.

Командування дивізії підготувало подання Лілії Литвяк до звання Героя Радянського Союзу, але пройшли чутки, що льотчиця потрапила в німецький полон, і подання було відкладено (за іншою версією, до звання Героя Радянського Союзу не могли бути представлені особи, які пропали безвісти).

Повоєнні роки однополчани продовжували вести пошуки зниклої льотчиці. Знайти вдалося випадково у братській могилі в селі Дмитрівка, Шахтарського району Донецької області. Її останки були виявлені місцевими хлопчиськами, коли ті ловили вужів.

5 травня 1990 Президент СРСР Горбачов підписав указ про присвоєння Лілії Володимирівні Литвяк звання Героя Радянського Союзу посмертно. Орден Леніна № 460056 та Медаль «Золота Зірка» № 11616 були передані на зберігання родичам загиблої Героїні.

Послужний список

Всі вильотів: 168

Всього перемог: 12 (+ 4 в групі)

Нагороди

• Орден Червоної Зірки
• Орден Леніна
• Орден Вітчизняної війни I ступеня
• Герой Радянського Союзу (5 травня 1990)
• Орден Червоного Прапора

Пам'ять

• Занесена до Книги рекордів Гіннесса як жінка-льотчик, яка здобула найбільшу кількість перемог у повітряних боях
• У Москві на будинку N^o14 по вулиці Новослобідський, в якому вона жила і звідки пішла на фронт, встановлено меморіальну дошка.
• Її ім'я носить авіаносець ТЕРРА в аніме RahXephon
• У м. Красний Луч у центральному сквері стоїть пам'ятник Лілії Литвяк, прямо навпроти будівлі школи № 1 ім. Лілії Литвяк.
• Її прізвище запозичена для героїні аніме «Штурмові відьми».

Художні твори

Кравцова, Наталія Федорівна. "Вернись із польоту." М., 1971; 1979.

Комментарии

Сайт: Википедия