Ніна Миколаївна Леонтьєва: біографія

Біографія

• Леонтьєва веде активну наукову життя, виступає з доповідями і повідомленнями. Її дослідницькі проекти і наукові поїздки підтримуються грантами (Макартурів, Сороса, РФФМ, РГНФ). З 1989 р. займається педагогічною роботою. В даний час Леонтьєва - професор Російського Державного гуманітарного університету (РДГУ) за сумісництвом, веде чотирьох аспірантів і групу студентів старших курсів. Виступає опонентом по дисертаціях, які належать до «стику» наук.
• Н. М. Леонтьєва почала працювати в Лабораторії машинного перекладу (МП) Інституту іноземних мов імені М. Тореза (МГПИИЯ, тепер МЛУ). Протягом 14 років вона брала участь у створенні систем МП і словників для них, організовувала роботу 1-го Всесоюзного Об'єднання по МП, вела видавничі справи (видано 7 номерів Бюлетенів по МП, потім 21 збірник по МП та ПЛ), брала участь практично у всіх конференціях союзного і міжнародного масштабу, була керівником і основним виконавцем першого госпдоговірних робіт Лабораторії (з ВЦ Держплану СРСР). У 1968 році Леонтьєва закінчила аспірантуру Інституту мовознавства АН СРСР без відриву від роботи і захистила кандидатську дисертацію «Семантичний аналіз і смислова неповнота тексту», отримавши ступінь кандидата філологічних наук.
• Основні сфери діяльності М. М. Леонтьєвої - машинний переклад, інформаційний аналіз текстів, автоматичне індексування і автоматичний пошук інформації, комп'ютерна лексикографія, інтелектуальні системи автоматичного розуміння тексту.
• Опублікувала близько 100 наукових робіт.
• З 1966 р. роботи по МП призупинилися в США (як наслідок висновків спеціальної комісії про нерентабельність МП в порівнянні зі звичайним перекладом), а незабаром були переорієнтовані і роботи в СРСР. Щоб зберегти роботу колективу ЛМП, Леонтьєва перейшла в галузевий інститут завідувачем Лабораторією інформаційно-пошукових мов (ІПМ) і виступила замовником цих робіт. У середині 70-х рр.. відродився інтерес до проблеми МП, Леонтьєва очолила Лабораторію МП з французької мови у щойно відкритому Всесоюзному центрі перекладів наукової і технічної документації (ВЦП) ДКНТ та АН СРСР. У 1980 і 1985 рр.. були реалізовані на ЕОМ типу СМ і здані Держкомісії версії 1 і 2 системи французько-російського автоматичного перекладу (ФРАП), в основу якої було покладено семантичний компонент.
• Народилася 21 листопада 1936 в м. Нарьян-Мар Архангельської області. Закінчила МГПИ ім. В. П. Потьомкіна (з 1960 це частина МГПИ ім. В. І. Леніна, а нині - МДПУ), ф-т російської мови і літератури (1959 р.), а потім - аспірантуру Ін-ту мовознавства АН СРСР за спеціальністю «Структурна та прикладна лінгвістика» в 1967 р. Провідний науковий співробітник ЛІОМН НИВЦ МДУ з 1999 року.
• Коли на зміну великим та міді-ЕОМ прийшли персональні комп'ютери і роботи над системами МП у ВЦП були згорнуті, Леонтьєва переходить на роботу в ІНІСН АН СРСР, потім в Інституті США і Канади РАН (ІСКРАН, 1990), де керувала лінгвістичними роботами для системи автоматичного розуміння політичних текстів (ПОЛІТЕКСТ). У 1990 р. Леонтьєва захистила докторську дисертацію з теоретичних основ інформатики. «Будова семантичного компонента в інформаційній моделі автоматичного розуміння тексту», отримавши ступінь доктора технічних наук. В кінці 90-х рр.. Леонтьєва разом з колективом перенесли систему (РОСІЯ) і словникову базу РУСЛАН в НИВЦ МДУ ім. М. В. Ломоносова.
• Підготувала 3 кандидатів наук.
• Перехід на роботу в НИВЦ МДУ супроводжувався веденням спецкурсів: за семантичним компоненту в системах автоматичного розуміння тексту (ВМиК), словникам в системах автоматичного аналізу тексту (ВМиК, філологічний ф-т). Кілька студентів Відділення теоретичної та прикладної лінгвістики (ОТіПЛ) проходили виробничу практику в ЛІОМН під керівництвом Леонтьєвої. Словникова база, що створюється в Лабораторії, завжди відкрита для наукового цікавості студентів, аспірантів та співробітників МГУ.

Комментарии