Наши проекты:

Про знаменитості

Єлизавета Андріївна Лавровська: біографія


Єлизавета Андріївна Лавровська біографія, фото, розповіді - 1
01 жовтня 1845 - 04 лютого 1919

1

Біографія

У 1851 її батько чиновник переїхав до Москви, де Лавровська спершу виховувалася в Московському Єлизаветинської інституті. Вперше звернула на себе увагу відомого знавця церковного співу Багрецова, якому і належить честь відкриття її таланту; подальше керівництво музичною освітою Лавровской прийняв на себе італійський педагог з вокалу - Фензі. Володіючи яскраво вираженими вокальними даними, звернула на себе увагу князя С. М. Голіцина, який визначив її навчання на казенний рахунок. На початку 60-х років Лавровська надійшла в С.-Петербурзьку консерваторію, в клас Ніссен-Саломан; тут на талановиту ученицю звернула увагу Велика Княгиня Олена Павлівна, під заступництвом якої Лавровська продовжувала свою освіту; в 1868 р. Лавровська, з великою срібною медаллю консерваторії, вступила на петербурзьку імператорську сцену й у самому незабаром здобула найгарячіші симпатії публіки.

Разом з Мельниковим, Меньшикова, Леонової, Нікольським та іншими Лавровська дала початок розквіту російської опери в С-Петербурзі. У 1868-72 і 1879-1880 співала на сцені Маріїнського т-ра, в 1890-91 - на сцені Великого театру. Виступала як концертна співачка в Росії і за кордоном, співала в Лондоні, Парижі, Берліні, Мілані, завоювала світову популярність. У Парижі її слухали Дж. Россіні та директор «Гранд-Опера», високо оцінили талант співачки. У Бадені (Німеччина) брала уроки у Поліни Віардо.

За просторості діапазону, рівності, симпатичному тембром голос Лавровской вважався рідкісним, винятковим явищем. Кращі її партії були: Вані в «Життя за царя», Княгині в «Русалці», Фідее в «Пророкові», Ратміра в «Руслані і Людмилі», Рогнеди, Груні («Рогнеда», «вража сила» Сєрова), Орфея ( «Орфей і Еврідіка» Глюка), ЗібельФауст»), Азучени («Трубадур») і ін

На початку 70-х років артистка змушена була, внаслідок якихось непорозумінь з дирекцією, піти зі сцени і поїхала до Парижа, де продовжувала свою вокальну освіту під керівництвом Віардо-Гарсіа; в 1873 р. вийшла заміж за князя Д. М. Цертелєва. У 1870 році викликала фурор в Одесі, в перший сезон відкриття там російської опери Бергера.

З 1888 і до своєї смерті була професором Московської консерваторії з 1917 року «заслужений професор» консерваторії. Виховала плеяду видатних співаків і співачок: Б. Абрамова, С. Августинович, А. Бреві, В. Бистров, М. Віків, В. Гепецкій, М. Дулова, Є. Збруєва, О. Китаєва, М. З. Лебедєва, З . Лисенкова, В. Малишев, Л. М. Маркова, М. Махаріна, Н. Міланова, А. Мосін, Н. Новоспаське, Є. Обокевіч, І. Парамонов, А. Пасхалова, А. Політова, М. Полякова (мати співачки Н. Шпіллер), Р. Радіна (Фігнер), В. Рибальченко (псевдонім Володимир Дальський), М. Слонів, Н. Соколова-Мшанская, К. Тугаринова, В. Цвєтков, Е. Цвєткова, М. Чупринніков, В. Харитонова, Є. Шаврова-Юст, А. Шперлінг.

Комментарии