Ріхард Курант: біографія

Біографія

Ріхард Курант народився в єврейській родині. У 1890-х роках родина часто переїжджала: - у Глац, Бреслау, а потім до Берліна (1905).

Ріхард вступив до університету Бреслау, але зрозумівши, що рівень навчання там недостатньо високий, продовжив освіту спочатку в Цюріхському, потім у Геттінгенському університетах. У Геттінгені Курант став учнем і помічником Д. Гільберта. У 1910 році він отримав ступінь доктора за роботу«Про застосування принципу Діріхле до проблеми конформних відображень». У 1914 році він був покликаний в армію кайзерівської Німеччини і брав участь у Першій світовій війні, служачи на французькому фронті. Демобілізувавшись у 1919 році, Курант отримує призначення на професорську посаду в університеті Мюнстера. У 1920 році він повернувся в Геттінген.

З 1920 по 1933 роки він був професором Геттінгенського університету. Після приходу нацистів до влади в Німеччині і розгрому Математичного інституту в Геттінгені Куранти довелося емігрувати. Один рік він провів у Кембриджі, потім переїхав до США.

З 1936 року Курант працював професором Нью-Йоркського університету. У Нью-Йорку йому було доручено створення спеціального математичного інституту, що він вельми успішно здійснив. У 1958 році, коли куранти було вже 70 років, він покинув пост директора Математичного інституту, але продовжував активну співпрацю з ним. У 1964 році заклад отримав назву Курантовскій інститут математичних наук. У 1966 році Курант став іноземним членом АН СРСР.

Основні наукові результати Куранта відносяться до теорії конформних відображень, до крайових задач для рівнянь математичної фізики.

Серед учнів Куранта найбільш відомі М. Крускал , Г. Леві, У. Феллер, К. Фрідріхс, П. Лакс.

Твори

• ?ber die Anwendung des Dirichletschen Prinzipes auf die Probleme der konformen Abbildung, Inaugural- Dissertation zur Erlangung der Doktorw?rde der hohen philosophischen Fakult?t der Georg-August Universit &aiml; t zu G?ttingen, G?ttingen, W. Fr. Kaestner (1910).
• ?ber die Anwendung des Dirichletschen Prinzipes auf die Probleme der konformen Abbildung, Math. Ann. 71:2, 145-183.
• Zur Berg?ndung des Dirichletschen Prinzipes, K. Gesellschaft der Wissenchaften zu G?ttingen. Nachrichten. Math.-Phys. Klasse, 1-7 (1910).
• ?ber die Methode des Dirichletschen Prinzipes, Math. Ann. 72:4, 517-550.
• Geometrische und philosophische Untersuchungen ?ber den Raum, Handw?rterbuch der Naturwissenschaften 8, 120-123.

• Beweis des Satzes, dass von alien homogenen Membranen gegebenen Umfanges und gegebener Spannung die kreisf?rmige den tiefsten Grundton besizt, Math. Z. 1:2 / 3, 321-328.
• Zur Theorie der kleinen Schwingungen, Z. f?r Angew. Math. und Mech. 2, 278-285.
• Bemerkung zu meiner Note «?ber eine Eigenschaft der Abbildungsfunktionen bei konformer Abbildung», K. Gesellschaft der Wissenschaften zu G?ttingen. Nachrichten. Math.-Phys. Klasse, 1-2.
• ?ber die Schwingungen eingespannter Flatten, Math. Z. 15:3 / 4, 195-200.
• ?ber ein konvergenzerzeugendes Prinzip in der Variationsrechmmg, K. Gesellschaft der Wissenschaften zu G?ttingen. Nachrichten. Math.-Phys. Klasse, 144-150.
• The least dense lattice packing of two-dimensional convex bodies, Comm. Pure and Appl. Math. 18:1 / 2, 339-343. (1965)
• ?ber die L?sungen der Differentialgleichungen der Physik, I. Mitteilung, Math. Ann. 85, 280-325.
• Introduction to calculus and analysis. Interscience, New York, vol. II (with F. John, 1974).

У перекладах на російську мову:

• Методи математичної фізики, т. 2 - Рівняння з приватними похідними, М., 1964.
• Методи математичної фізики. т. 1. М.-Л.: ГТТІ, 1933 (совм. з Д. Гільбертом);
• Методи математичної фізики. т. 2. М.-Л.: ГТТІ, 1945 (совм. з Д. Гільбертом);
• Теорія функцій, М., 1968 (совм. з О. Гурвіцем);
• Що таке математика, 2 изд., М., 1967 (совм. з Г. Роббінсом);
• Курс диференціального й інтегрального числення, т. 1, 4 видавництва., М., 1967; т. 2, 2 вид., М., 1970;

Комментарии

Сайт: Википедия