Вальтер Крюгер: біографія

Біографія

Перша світова війна

Вальтер Крюгер народився 27 лютого 1890 року в сім'ї офіцера, старший брат Фрідріха-Вільгельма Крюгера. Після закінчення кадетського корпусу в Карлсруе і Ліхтерфельде 19 червня 1908 отримав звання лейтенанта.

У першу світову війну дослужився до звання капітана, командував батальйоном. Нагороджений Лицарським хрестом Королівського ордену дому Гогенцоллернів з мечами, Залізними хрестами обох ступенів.

Між війнами

У 1919 році воював у складі добровольчого корпусу в Прибалтиці.

З 1920 займався сільським господарством. У квітні 1935 року вступив у війська в розпорядженні СС (SS-Verf?gungstruppe), відразу отримав звання оберштурмбанфюрер. Викладав в офіцерській школі СС в Бад-Тельці. З січня 1939 року - штандартенфюрер. З серпня 1939 - начальник штабу поліцейської дивізії СС.

Друга світова війна

Брав участь у Французькій кампанії, отримав планки до Залізних хрестів (повторне нагородження). З жовтня 1940 року - на службі у штабі військ СС. У квітні 1941 року отримав звання бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС.

З 22 червня 1941 року брав участь в німецько-радянській війні. З серпня 1941 року - командир поліцейської дивізії СС, бої під Ленінградом. У грудні 1941 року нагороджений Лицарським хрестом, з січня 1942 року - групенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС.

З березня 1943 року - командир 2-ї танково-гренадерської дивізії СС «Дас Райх», у липні 1943 бої на південному фасі Курської дуги (в тому числі бій під Прохорівкою). У серпні 1943 нагороджений дубовим листям (№ 286) до Лицарського хреста.

З жовтня 1943 року - командувач 4-м танковим корпусом СС. З березня по липень 1944 року - командувач військами СС у райхскомісаріаті Остланд. З червня 1944 року - обергрупенфюрер СС і генерал військ СС.

З липня 1944 року - командувач 6-м корпусом СС в групі армій «Північ», потім у Курляндском котлі. У січні 1945 року нагороджений мечами (№ 120) до Лицарського хреста з дубовим листям.

Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року, обергрупенфюрер Крюгер з групою солдатів спробував таємно піти з Латвії до Німеччини, але в дорозі був застигнутий 22 травня 1945 радянськими військами і застрелився.

Нагороди

• Лицарський хрест залізного хреста з дубовим листям та мечами n
  • Лицарський хрест (13 грудня 1941)
  • Дубове листя (№ 286) (31 серпня 1943)
  • Мечі (№ 120) (11 січня 1945)
  n
• Почесна шабля рейхсфюрера СС
• Залізний хрест, 1-го класу (22 червня 1940) n
  • Пряжки до залізних хрестів 1-го і 2-го класу
  n
• За поранення (нагрудний знак) в золоті
• Залізний хрест, 2-го класу (13 червня 1940)
• Кільце «Мертва голова»
• Шеврон старого бійця
• Почесний хрест ветерана війни
• Орден дому Гогенцоллернів

Комментарии

Сайт: Википедия