Ларісса Андерсен: біографія

Біографія

Народилася в Хабаровську в сім'ї військового. У 1918 сім'ю перевели до Владивостока, де вони жили на острові Російський. У 1920 р. сім'я оселилася в Харбіні, де Ларісса закінчила школу. З юного віку захоплювалася поезією і балетом. Літературну діяльність розпочала під егідою «Чураевкі» - гуртка молодих літераторів. Перші вірші опублікувала в Харбінському «Журналі ХСМЛ» (1928. - № 1). У тому ж році її вірші були надруковані в кількох номерах «Межі». На початку 1930-х років Андерсен переїхала до Шанхаю, де вийшла збірка її віршів «За земним лугах» (1940). У 1956 вийшла заміж за співробітника французької морської компанії Моріса Шеза (Chaize), багато років провела в різних країнах, куди був відряджений її чоловік. З 1971 р. оселилася у Франції, де проживає і до цього дня в містечку Іссанжо (Овернь). Після від'їзду з Китаю літературною творчістю майже не займалася.

Про неї залишили спогади Валерій Перелешін, Віктор Петров, Віра Серебрякова, Юстина Крузенштерн-Петерец, Наталя Ільїна, Олена Таскина, Володимир Слободчиков та інші харбінців. У 1946 р. вийшла збірка шанхайської групи «Острів», вважається, що його натхненником була Ларісса Андерсен. До збірки увійшло кілька її віршів «на задані теми». На відміну від інших далекосхідних емігрантів, вона майже нічого не написала про Китай, Сибір, Далекий Схід. Її стихією була чиста лірика, внутрішній світ, душевні переживання, емоції, «життя серця». Навіть головна нота емігрантської поезії - ностальгія по Росії, ледь чути в її поезії. Вже в ранній ліриці Андерсен прозвучала мелодія ніжною меланхолії, пізніше збереглася в усій її творчості. «Кажуть, що якщо чекати і вірити / То досягнеш ... Ось, і я чекала» («Яблуня в цвіту») або: "Сьогодні день такий хворий, / Такий сумний, похмурий, кволий ... (« Пам'ять про весну »). У 1986 у США Е. Штейн видав книгу віршів, записаних в альбом, подарований Ларіссі Миколаївні її друзями-поетами - «Острів Лариси» (Орандж, Коннектикут). Російські читачі вперше познайомилися з поезією Андерсен у збірнику прози та поезії далекосхідної еміграції: «Харбін: Гілка російського дерева »(Новосибірськ, 1991).

Бібліографія

• За земним лугах- Збірка віршів. - Харбін, 1940.
• Російська поезія Китаю/ сост. В. Крейд та О. Бакіч. - Москва, 2001.
• Острів Лариси- Антологія віршів поетів-далекосхідників. / За редакцією Е. Штейна - Орандж, США, 1988.
• Харбін: Гілка російського дерева- Збірник прози та поезії далекосхідної еміграції / Укл. Д. Селькіна та Є. Таскина. - Новосибірськ, 1991.
• Одна на мосту: Вірші. Спогади. Листи / Упоряд., Вступ. ст. і приміт. Т. Н. Каліберовой; Предисл. Н. М. Крук; послесл. А. А. Хісамутдінова. - М.: Російський шлях, 2006

Комментарии

Сайт: Википедия