Про знаменитості
Август Фердинанд Германн Кречмар: біографія
німецький музикознавець і композитор
Син місцевого органіста. Навчався в Дрездені, потім у Лейпцігському університеті як філолог і одночасно в Лейпцігській консерваторії як музикознавець. З 1871 р. викладав в Лейпцігській консерваторії теорію музики та інші дисципліни. У 1876 р. короткий час очолював театральний оркестр у Меці, зробив поїздки до Англії і Італії для музикознавчих розвідок, а потім на ціле десятиліття (1877-1887) влаштувався в Ростоку, де керував міським оркестром. У 1887-1904 рр.. Кречмар знову працював у Лейпцігу на посади університетського музікдіректора, з 1890 р. екстраординарний професор; одночасно в 1888-1898 рр.. він очолював один з міських хорів, а в 1890-1895 рр.. і один з міських оркестрів. У 1904 р. Кречмар перейшов до Університету Фрідріха Вільгельма як повний професор; в 1907-1922 рр.. він очолював Інститут церковної музики. Одночасно в 1909-1920 рр.. Кречмар був директором Берлінської Вищої школи музики, змінивши на цій посаді Йозефа Йоахіма; на цій посаді він, зокрема, запросив Ванду Ландовської відкрити в школі клас клавесина та старовинної музики, що й було зроблено в 1913 р.
Трьома основними музикознавчих творами Кречмару є «Історія опери» (нім.Geschichte der Oper; 1919, російський переклад - Л.: Academia, 1925), «Вступ до історії музики» (нім.Einf?hrung in die Musikgeschichte; 1920) і перший том «Історії нової німецької пісні» (нім.Geschichte des neuen deutschen Liedes; 1911) з підзаголовком «Від Альберта до Цельтера», який не був продовжений , але почасти доповнюється більш ранніми роботами «Німецька пісня після Шумана» (нім.Das deutsche Lied seit Schumann) і «Німецька пісня після смерті Ріхарда Вагнера» (нім.Das deutsche Lied seit dem Tode Rich. Wagners). До сьогоднішнього дня Кречмар користується авторитетом «патріарха німецького музикознавства», «знаменитого історика опери», чий афоризм «Опера гарна, якщо музика тільки служить, опера погана, якщо музика стає самостійною» вимагає уваги сьогоднішніх музикантів. Крім багатьох інших книг і статей, Кречмару належать оригінальні музичні твори для органа, хори та пісні.
Висловлювалася думка, що Кречмар до деякої міри послужив прототипом музичного педагога Венделя Кречмару в романі Томаса Манна «Доктор Фаустус».
