Кретьєн де Труа: біографія

Творчість

Кретьєн залишив не тільки п'ять романів, але також зразки лірики, поему «Филомена» і пам'ятник житійної літератури - агіографічна поему (її іноді неточно називають «романом») «Вільгельм Англійський».

Очевидно юнацьке захоплення Кретьєна Овідієм. Сліди цього захоплення виявляються не тільки в збереженої «Філомене» і в назвах інших, не дійшли до нас, обробок ряду Овидиева сюжетів, не тільки в прямому вказуванні на захоплення давньоримським поетом (з цього починається, як відомо, «Кліжес»), а й у виявлених дослідниками ремінісценціях з Овідія в ряді романів.

До нашого часу дійшло кілька куртуазних романів Кретьєна де Труа: «Ерек», що оповідає про перемогу кохання над лицарської доблестю, «Кліжес», оброблену відповідно до вимог куртуазного стилю історія Трістана та Ізольди, «Лицар у візку» про кохання Ланселота до королеви Джиневра, «Ивейн, або лицар з левом» про конфлікт любові і лицарської доблесті, «Сказання про Грааль, або Персеваль», що об'єднало історію простеца Персеваля з містичними мотивами християнських апокрифів.

В даний час встановлюється наступна датування творів Кретьєна: «Ерек і Енід» датується приблизно 1170 р., «Кліжес», також вельми приблизно, - 1176 р., «Ивейн» і «Ланселот» - 1176-1181 рр.., «Персеваль» - 1181-1191 рр..

Министериал незнатного походження, основоположник куртуазного стилю в північно-французькій літературі, Кретьєн де Труа у виборі сюжетів і в описі любовних відносин знаходиться ще на стику двох епох.

Кретьєн де Труа слідом за Васом вводить в куртуазну літературу бретонські мотиви: романи «Ерек», «Ивейн», «Ланселот», «Персіваль» розігруються при дворі короля Артура. У той же час у «Ерека» простежується античне і візантійський вплив, проте «гріховний і ганебний» любовний сюжет про Трістана та Ізольду, який прославляє силу любові, викликає в Кретьєном де Труа протест.

Неоднозначність поглядів Кретьєна де Труа простежується і в його ставленні до жінки. У ранніх романах де Труа піддає своїх героїнь суворим випробуванням, наприклад, в романі «Ерек" дружину Ерека Енід за відсутність личить дружині смирення. А в інших піснях Кретьєн де Труа розвиває одне з основних положень нового розуміння любові як куртуазного служіння заміжньої дамі, вважаючи його найбільш досконалою і гідною формою пристрасті.

Кретьєн де Труа коливається між старим феодально-церковним і новим світсько-куртуазним світоглядом. У його творчості чітко виявляються риси, що дозволяють зблизити куртуазность з ренесансним раціоналізмом і уважним ставленням до переживань людини. У своїй творчості Кретьєн де Труа намагається відповідати ідеалу ясною і розумної гармонії, властивого куртуазної поезії.

У Кретьєна були свої учні, і одному з них, Годфруа де Ланьї, він доручив закінчити знудила метру розповідь про любовні божевілля Ланселота Озерного. Це вже перший крок до створення «школи», контури якої, втім, ще ледь намічаються.

Твори

• Вільгельм Англійська
• Лицар воза, або Ланселот
• Кліжес
• Лицар з левом, або Ивейн
• Ерек і Енід
• Филомена
• Повість про Грааль

Бібліографія

• III. Potvin Ch., Bibliographie de Chrestien de Troyes, 1863.
• I. Christian von Troye's s?mtliche erhaltene Werke, hrsg. v. W. Foerster, «Romanische Bibliothek», 1884-1899, № 1, 5, 12, 20, 21; Ivain, hrsg. v. W. Foerster, 2 Aufl., Mit einem Nachtrag v. A. Hilka, 1927.
• II. Holland W. L., Chr. v. Troye, 1881; Emecke H., Chr. v. Troye als Pers?nlichkeit und als Dichter, W?rzburg, 1892; Mertens P., Die kulturhistorischen Momente in den Romanen des Kr. de Troye, Berlin, 1900; Schulz O., Die Darstellung psychologischer Vorg?nge in den Romanen Kr. v. Troye, Halle, 1903; Hilka A., Die direkte Rede als stilistisches Kunstmittel in den Romanen des Kr. v. Troye, Halle, 1903; Borrman O., Putz R., Christians «Ivain» und Hartmanns «Iwain» nach ihrem Gedankengehalt, 1927.

• Івейн, чи Лицар з левом. Скорочений переклад зі старофранцузької В. Мікушевіча. - Середньовічний роман і повість. Москва: Художня література, 1974 (Бібліотека світової літератури. Серія перша). С. 31-152.
• Ерек і Енід (переклад М. Я. Риков). Кліжес (переклад В. Б. Макушевіча). Москва: Наука, 1980 (Літературні пам'ятники).

Комментарии

Сайт: Википедия