Микола Леопольдович Корженевський: биография

Участь у Першій світовій війні

У 1909 році Микола Корженевський закінчив Військово-інтендантський курс Імператорської Миколаївській Військовій Академії і був призначений інтендантом в 2-у Туркестанської стрілецьку бригаду в місто Скобелєв, в якій прослужив до початку Першої світової війни (1914) з якої він відправився в діючу армію на Західний фронт у складі I-го Туркестанського корпусу. У березні 1917 року Микола Корженевський повернувся в Скобелєв вже маючи звання полковника. Тут він як военспец був призначений начальником постачання Туркестанського фронту. На посаді Микола Леопольдович пропрацював близько десяти років до 1928 року, після чого його направили на військово-педагогічну роботу з підготовки кадрів РККА.

Період життя в Ташкенті

У цей період Н. Л. Корженевський керував великими комплексними науковими експедиціями, беручи активну участь в роботах Середньоазіатського гідрометеорологічного інституту. У цей час він зробив п'ять експедицій на льодовики Паміру. Він також був одним із засновників Середньоазіатського державного університету - САГУ (згодом отримав назву Ташкентського державного університету - ТашГУ). Був завідувачем кафедри фізичної географії географічного факультету цього університету.

Микола Леопольдович Корженевський помер у Ташкенті в 1958 році і похований на Боткінському кладовищі міста.

Наукові праці й відкриття

Н. Л. Корженевський написано більше десятка великих наукових праць. Основні наукові праці Н. Л. Корженевського були виконані з фізичної географії Середньої Азії, особливо заледенінню Середньої Азії.

Він досконально дослідив Памір, а світову популярність йому принесла в 1928 році складена ним унікальна карта-схема Паміру, на якій їм був вперше завдано меридіональний хребет, названий їм «Хребтом Академії наук СРСР». Їм же зібрані та систематизовано багатий матеріал з геоморфології та заледенінню більшій території Паміру. Миколою Корженевський вперше описані «вічні» пласти льоду на східному березі озера Кара-Куль і в долині Музлока. Ці цікаві відкриття він узагальнив у своїй блискучій монографії «Мук-Су та її льодовики».

Їм був складений каталог льодовиків Середньої Азії (1930), він особисто відкрив і вивчив більше 70 великих льодовиків в Середній Азії, описав ряд гірських вершин на Памірі й Тянь-Шані. На честь Корженевського названі три льодовика (в хребтах: Заалайського, Кокшалтау і Заїлійський Алатау) та вершина в Заалайського хребті в Середній Азії.

Нагороди та звання

З 1903 року М. Л. Корженевський став дійсним членом Товариства землеробства Росії. У 1921-1928 роках він обирається професором кафедри географії, а потім факультету суспільних наук та фізико-математичних наук Середньоазіатського державного університету в Ташкенті. З 1931 року він дійсний член Всесоюзного географічного товариства. У 1937 році М. Л. Корженевський за сукупністю наявних робіт без захисту дисертації був затверджений доктором географічних наук. У 1939 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Узбецької РСР». Він був нагороджений чотирма Почесними грамотами Президії Верховної Ради Узбецької РСР і орденом Трудового Червоного прапора.

Посилання і література

• В. Дубовицький. «Микола Леопольдович Корженевський: Ім'я на мапі Паміру», Інформаційне агентство «ФерганаРу»
• Корженевський Микола Леопольдович. Визначення
• Ф. Семернін, Е. Аюпов. «Микола Корженевський», Інформаційний вісник Генерального консульства Російської Федерації в Оші

Сайт: Википедия