Конєв Іван Степанович: биография

• З серпня 1942 по лютий 1943 року Конєв знову командував Західним фронтом і спільно з Г. К. Жуковим провів Першу Ржевсько-Сичевський операцію і операцію «Марс», в яких війська його фронту при величезних втратах добилися лише незначного просування у кілька десятків кілометрів. У лютому 1943 року також невдало була проведена Жіздрінская операція, після чого на початку березня Конєв був знятий з посади командувача Західним фронтом і призначений командувати набагато менш важливим Північно-Західним фронтом. Однак і там йому не вдалося відзначитися, війська цього фронту зазнали важких втрат і не добилися успіху в староруської операції.

n

НАКАЗ СТАВКИ ВГК № 0045 n

Про зміну КОМАНДУВАЧА ВІЙСЬКАМИ І НАЧАЛЬНИКА ШТАБУ ЗАХІДНОГО ФРОНТУ 27 лютого 1943 1. Звільнити з посади командувача військами Західного фронту генерал-полковника Конєва І. С, як не справився з завданнями керівництва фронтом, спрямувавши його в розпорядження Ставки Верховного Головнокомандування. 2. Призначити командуючим військами Західного фронту генерал-полковника Соколовського В. Д., звільнивши його з посади начальника штабу фронту. 3. Прийом і здачу справ фронту закінчити до 02.00 28 лютого 1943, після чого тов. Соколовському вступити в командування військами фронту. 4. Призначити начальником штабу Західного фронту генерал-лейтенанта Покровського А. П., звільнивши його з посади начальника оперативного відділу [штабу] того ж фронту. Ставка Верховного Головнокомандування І. СТАЛІН

NЦАМО. Ф. 148А. Оп. 3763. Д. 142. Л. 36. Оригінал.

n

• У липні 1943 року Конєв призначений командувачем військами Степового фронту, на чолі якого зумів домогтися успіхів у Курській битві, в Бєлгородсько-Харківської операції і в битві за Дніпро. У серпні 1943 року війська Степового фронту Конєва звільнили Білгород і Харків, у вересні 1943 року - Полтаву, в жовтні - Кременчук, діючи в ході Полтавсько-Кременчуцької операції. У кінці вересня 1943 року його армії з ходу форсували Дніпро.

• У жовтні 1943 року Степовий фронт був перейменований у 2-й Український фронт, Конєв залишився його командувачем і в жовтні - грудні 1943 провів П'ятихатському та Знам'янську операцію, а в січні 1944 року - Кіровоградську операцію. Грандіозним успіхом Конєва як полководця стала Корсунь-Шевченківська операція, де вперше після Сталінграда була оточена і розгромлена велике вороже угруповання. За вмілу організацію й відмінне керівництво військами в цій операції 20 лютого 1944 Конєву було присвоєне військове звання Маршала Радянського Союзу. У березні - квітні 1944 року він провів одне з найуспішніших наступів радянських військ - Умансько-Ботошанської операцію, в якій за місяць боїв його війська по негоді і бездоріжжю пройшли на захід понад 300 кілометрів і 26 березня 1944 першими в Червоній Армії перейшли державний кордон , вступивши на територію Румунії.

• З травня 1944 року і до кінця війни командував 1-м Українським фронтом. У липні - серпні 1944 року під його командуванням війська фронту розгромили групу армій «Північна Україна» генерал-полковника Йозефа Гарпе у Львівсько-Сандомирської операції, захопили і в наступних двомісячних боях утримали Сандомирський плацдарм, що став одним із трамплінів для удару по гітлерівській Німеччині. Також частина сил фронту прийняла участь у Східно-Карпатської операції.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» надане Конєву 29 липня 1944 за вміле керівництво військами фронтів у великих операціях, в яких були розгромлені сильні угруповання противника, особисту мужність і героїзм.

У січні 1945 року війська фронту в результаті стрімкого удару й обхідного маневру у Вісло-Одерської операції завадили відступав, зруйнувати промисловість Сілезії, що мала велике економічне значення для дружньої Польщі. У лютому 1945 року війська Конєва провели Нижньо-Сілезьку операцію, в березні - Верхньо-Сілезьку операцію, домігшись у обох істотних результатів. Блискуче діяли його армії в Берлінській операції й у Празькій операції.