Юрій Антонович Колесніков: біографія

Біографія

Народився в бессарабському містечку Болград Ізмаїльського повіту (тоді в складі Румунії) у родині кравця. Закінчив початкову школу і румунський ліцей «Короля Кароля II». Працював автомеханіком в авіаційній школі, готувався до вступу в авіаційну школу «Мірча Кантакузіно» в Бухаресті, але був вигнаний звідти через єврейської національності. Працював вантажником в автомобільному гаражі німецької фірми «Шенкер». У 1940 році після анексії Бессарабії СРСР став працювати в НКВС в Одесі. Спочатку шофером в Одеському обласному управлінні НКВС, а незабаром на оперативній роботі.

Велика Вітчизняна війна

На початку Великої Вітчизняної війни зарахований до складу спецгрупи НКВД при штабі Кагульського прикордонного загону, а потім - при штабі Південного фронту. B липні 1941 року покинутий зі спецзавданням до Румунії. Після повернення в серпні 1941 року в складі групи НКВС брав участь в диверсійних рейди в тилу противника, в мінування і знищенні особливо важливих об'єктів, в експропріації цінностей.

У листопаді 1941 року як добре знає румунську мову та умови життя в Румунії, був зарахований до ОМСБОП (окрема мотострілецька бригада особливого призначення) Особливої ??групи 4-го Управління НКВС під командуванням генерала П. А. Судоплатова займалася організації розвідувально-диверсійної діяльності на всіх окупованих територіях Радянського Союзу. Після закінчення тримісячних курсів німецької мови в школі НКВС в Уфі, де тоді перебував евакуйований штаб Комінтерну, багато членів якого також проходили відповідну підготовку. Спочатку Колеснікова зарахували в «радянську групу», а потім перевели в «німецьку», де всі були в минулому офіцерами вермахту, які не прийняли режим Гітлера, мали досвід боротьби з фашизмом в Іспанії.

B березні 1942 року Колесников закинутий в глибокий тил противника. Протягом 18 місяців, до жовтня 1943 року, у складі розвідувально-диверсійної групи воював у південних районах Білорусії.

У листопаді 1943 року в черговий раз закинутий в тил противника в 1-шу Українську партизанську дивізію під командуванням генерал -майорa С. А. Ковпака. Ковпак був поранений і вивезений на Велику землю, а командування прийняв полковник П. Вершигора. Колесніков воював у складі дивізії до з'єднання з частинами Червоної армії в липні 1944 року. Був командиром взводу розвідки, помічником начальника штабу дивізії з розвідки. При цьому мав своє, особливе спецзавдання з агентурної роботи в тилу противника і контролював поведінку партизанських командирів, про що доповідав у Москву Якову Серебрянської незалежно від командування з'єднання. Колесніков брав участь у партизанському рейді на Західну Україну і до Польщі.

Влітку 1944 року партизанська дивізія взаємодіяла з наступаючими частинами Червоної Армії в ході Білоруської стратегічної наступальної операції. На світанку 2 липня 1944 кілька десятків партизанів під командуванням Колеснікова раптовим ударом захопили станцію на лінії Мінськ - Барановичі з трьома ешелонами німецьких танків, гармат, автомашин, вугілля і утримали її від ворожих атак до підходу передових частин радянських військ.

12 липня 1944 загін Колеснікова захопив стратегічний залізобетонний міст через Німан. Отримавши відомості про підхід великої німецької колони, висунувся їй назустріч, організував засідку і розгромив її. Через кілька годин по неушкодженим мосту підійшли радянські танки. По мосту були переправлені два стрілецькі корпуси.

У серпні 1944 року Колесникова зарахований в оперативний склад 1-го Управління (зовнішня розвідка) Наркомату державної безпеки (з 1946 року - Міністерство державної безпеки СРСР).

Комментарии