Володимир Іванович Ковалевський: біографія

Біографія

Ранні роки

В. І. Ковалевський народився 9 листопада 1848 року в Ново-Серпухові (суч. Балаклія) Зміївського повіту Харківської губернії в сім'ї поміщика середнього достатку, відставного майора. Виховувався в Полтавській військової гімназії. У серпні 1865 вступив до другого Костянтинівське військове училище. У липні 1867 року випущено в 154-й Дербентський піхотний полк. Служив на Кавказі. Вийшов у відставку 14 травня 1868 в чині прапорщика. У тому ж році вступив до Петербурзького землеробський інститут, де його вчителем був Д. А. Лачінов.

Участь у революційному русі

Під час навчання в інституті Ковалевський брав участь у студентських заворушеннях 1869 року. Мабуть, тоді він і познайомився з народником С. Г. Нечаєвим. Якийсь час відвідував гурток нечаєвцев в Петербурзі. У листопаді 1869 Нечаєв скоїв вбивство студента Іванова, і Ковалевський надав йому можливість переночувати в себе. 5 січня 1870 Володимир Іванович був заарештований за звинуваченням у приховуванні Нечаєва, 10 вересня його перевели в Петропавловську фортецю. 1 липня 1871 Ковалевський був відданий суду Санкт-Петербурзької судової палати за звинуваченням у тому, що, не беручи участі у змові для повалення існуючого порядку управління в Росії, сприяв у наданні приміщення Нечаєву. 22 серпня 1871 Ковалевський був виправданий і в той же день звільнений з Петропавлівської фортеці. Однак він позбавлявся можливості працювати на державній службі і залишався під наглядом поліції. У 1874 році Ковалевський намічався для введення в гурток чайковців. Згодом він також був підданий короткочасному арешту у справі С. М. Кравчинського (Степняка).

Після звільнення

Звільнившись, В. І. Ковалевський жив у маєтку батьків в Харківській губернії. Проте в 1872 році, він знову вступив до Петербурзького землеробський інститут. Закінчивши його в 1875 році, Ковалевський захистив дисертацію по темі «Історичний огляд про сутність алкогольного бродіння і харчування дріжджів» і був удостоєний ступеня кандидата сільського господарства.

З 1874 року Ковалевський займався науково-літературною роботою, друкував статті та переклади в «землеробської газеті» та журналі «Сільське господарство і лісівництво». У 1879 році спільно з І. О. Левицьким опублікував «Статистичний нарис молочного господарства в північній і середній смугах Європейської Росії».

Політична кар'єра

У 1879 році Ковалевський звернувся з проханням до свого знайомому, генералу С. П. Зикова, надати сприяння при вступі на державну службу. За клопотанням Зикова, Володимиру Івановичу була надана можливість займати державні пости, виключаючи тільки пов'язані з викладацькою діяльністю і роботу в прокуратурі. У 1879 році Ковалевський поступив на службу в Статистичне відділення Департаменту землеробства і сільської промисловості Міністерства державного майна, де брав участь у роботах по картографуванню грунтів європейської частини Росії. Ініціатор видання статистичних щорічників про врожаї. За короткий час він налагодив широку кореспондентську мережу по збору таких відомостей.

З 1882 року Ковалевський - член Сільськогосподарського вченого комітету Міністерства державного майна. У 1884 році, за пропозицією міністра фінансів М. Х. Бунге, він перейшов до Міністерства фінансів, де обіймав посаду віце-директора Департаменту окладних зборів і брав участь у роботах зі скасування подушного подати, по перетворенню оброчної податі з колишніх державних селян і введенню податной інспекції, а також щодо прийняття закону про збільшення розмірів процентного та раскладочного зборів з торгових і промислових підприємств. Однак у січні 1886 року, на вимогу міністра внутрішніх справ Д. А. Толстого, повинен був залишити посаду віце-директора, як політично неблагонадійний. Після відставки Бунге в кінці 1886 року, новий міністр фінансів, Вишнеградський, запропонував Ковалевському зайняти посаду чиновника для особливих доручень і представника Міністерства фінансів у Міністерстві шляхів сполучення.

Комментарии